Влада меншості?

Суперечливий проект нової Конституції Єгипту, запропонований правлячою партією «Брати–мусульмани» та президентом Мохаммедом Мурсі, таки набере чинності. На загальнонаціональному референдумі, другий етап якого завершився цими вихідними, за ухвалення Конституції, яка фактично перетворить Єгипет зі світської держави на ісламську, віддали свої голоси більшість громадян. Як повідомляли вчора місцеві мас–медіа, після підрахунку 95,5% бюлетенів другого туру загальна кількість голосів на підтримку нового основного закону становила близько 64%. Щоправда, явка виборців була надзвичайно низькою: у першому турі референдуму — 32% (з них «за» проголосувало 71,4%), у другому — 30% («за» — 56%). Нова Конституція Єгипту набуде чинності після оприлюднення офіційних результатів остаточного підрахунку. Очікується, що це станеться найближчими днями. Після цього президент має призначити дату нових виборів до Нижньої палати парламенту.

Єгипетська опозиція називає результати конституційного референдуму сфальсифікованими, вказуючи на численні порушення під час їх проведення. Спостерігачі зафіксували спроби підкупу виборців, невчасне відкриття виборчих дільниць тощо. До того ж вони наголошують, що 30 відсотків єгиптян — неписьменні, а тому залежали від чужої допомоги під час голосування. Тепер опоненти президента Мохамеда Мурсі обіцяють домагатися скасування майбутньої Конституції.

Критики нової Конституції вважають, що вона не захищає права та свободи, на захист яких єгиптяни вийшли під час повстання проти режиму Хосні Мубарака торік. І наголошують: конституційна реформа була розроблена ісламістськими політиками та експертами без участі опозиції та прихильників світського характеру держави, а отже, цей основний закон не може однаково захищати права всіх мешканців Єгипту. Хоча Мохаммед Мурсі урочисто обіцяв стати президентом «усіх громадян, незалежно від віросповідання і політичних поглядів».

Натомість прихильники реформи заявляють, що нова Конституція убезпечить демократію та утвердить стабільність.

Попри протистояння двох таборів навколо Конституції, минулої неділі у Каїрі та інших великих містах було досить спокійно. На майдані Тахрір залишаються намети опозиції, однак велелюдних акцій протесту наразі не відбувається. Втім, так чи інакше, Єгипту незабаром загрожує новий виток напруження та нестабільності. Адже попереду — вибори, які поглиблять розкол у суспільстві. До виборів законодавча влада перебуватиме в руках президента.

За кілька годин до завершення суботнього голосування про свою відставку оголосив віце–президент Єгипту Махмуд Меккі, адже новою Конституцією така посада не передбачена. Згодом у відставку подав також голова Центрального банку Єгипту Фарук ель–Окда (про причини цього рішення наразі не повідомляється). Після оприлюднення попередніх результатів референдуму президент Мурсі нарешті оголосив список 90 номінованих ним членів Консультативної Ради (Вищої палати парламенту). Президентська адміністрація повідомила, що до цього списку увійшли переважно ліберали, представники християнських та інших неісламських угруповань. Консультативна Рада налічує 270 депутатів. Дві третини її складу було обрано на загальних виборах на початку цього року, а президент мав призначити закріплену за ним третину ще в червні, коли обійняв свою посаду. Але зробив це лише тепер, тож парламент, більшість у якому мають ісламісти, розробляв проект Конституції без цих ліберально налаштованих депутатів.

А ТИМ ЧАСОМ...

Після завершення конституційного референдуму опозиційна коаліція Єгипту заявила про намір рухатися у бік формування єдиної політичної партії.

«Фронт дуже згуртований і всі битви (проти правлячих ісламістів. — Ред.) ми будемо проводити разом», — наголосив Мохамед Абул Гар, голова Соціал–демократичної партії Єгипту й один із лідерів Фронту.

У заяві Фронту сказано, що опозиція отримала «корисні уроки» в ході референдуму, тож планує надалі працювати більш згуртовано. Проте експерти скептично ставляться до можливості об’єднання в єдину партію лівих та правих політиків, яких згуртував ситуативний союз проти президента Мурсі. До того ж в опозиції залишається надто мало часу для організації, оскільки парламентські вибори мають відбутися приблизно через два місяці.