Через чотири роки після перерви на прем’єрство Володимир Путін повернувся до великих прес–конференцій. Три години в прямому ефірі державних телеканалів президент Росії розповідав про економічні успіхи влади, внутрішню та зовнішню політику, проблему усиновлення російських дітей іноземцями, своє здоров’я, стосунки з Жераром Депардьє і, звісно, кінець світу — як було не зачепити найпопулярнішу останнім часом тему. Згадав і про Україну, яка поки що не подала заявки на вступ до Митного союзу й «припустилася стратегічної помилки», відмовившись віддати Росії свою ГТС.

Це вже восьмий такий брифінг ВВП–президента в історії його перебування на посаді глави держави, але вперше Путін спілкувався з журналістами не в Кремлі, а у Центрі міжнародної торгівлі. Ажіотаж був вражаючий: на прес–конференцію акредитувалося 1040 російських та 186 закордонних журналістів. Тож не дивно, що замість запланованих трьох президент відповідав на запитання чотири з половиною години. До слова, брифінг президента збігся з Днем працівника органів держбезпеки РФ — як чекіст, які колишніми не бувають, Володимир Володимирович ще зранку привітав зі святом своїх колег.

Згідно з результатами спеціального звіту міжнародної організації «Репортери без кордонів», у 2012–му в світі загинуло 88 журналістів, тобто на третину більше, ніж попереднього року (66 загиблих). Це найгірший показник, починаючи з 1995 року, відколи «Репортери» укладають такі звіти. Особливо небезпечними минулі дванадцять місяців були для журналістів у Сирії, Сомалі та Пакистані, а також у Мексиці та Бразилії. Найбільше наражалися на ризик люди, які займалися громадянською журналістикою. Кількість таких громадянських журналістів, що описували ситуацію в країні й загинули від рук представників сил безпеки, зросла більш ніж у вісім разів. При цьому, як наголошують укладачі звіту, ті, хто вбиває журналістів, як правило, не несуть за це відповідальності. І це дає їм відчуття безкарності.