Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Шевчук надав об’єму героям Примаченко.
Народна майстриня Марія Примаченко — одна з найзагадковіших особистостей українського мистецтва. Її полотна у жанрі «наїв» не лише дорожчають рiк у рік, продовжують бути одними з найцікавіших для дослідників–мистецтвознавців, а й надихають сучасних митців на нові творчі ідеї. Майстер скульптурних інсталяцій Олексій Шевчук своє захоплення творчістю Примаченко вирішив зафіксувати... з допомогою сіна. Власні твори за мотивами Примаченко він називає «сіноскрипти». На спільній виставці, що відкрилася в Національному музеї Шевченка, експонуються близько півсотні живописних робіт художниці та дев’ять об’ємних героїв її картин, виготовлених із сухої трави.
Картини Примаченко (близько десятка з них виставляються вперше) для цього проекту надали столичний Музей імені Шевченка, Чернігівський імені Галагана, Музей архітектури і побуту «Пирогів», є тут і полотна, що належать нащадкам художниці. Для своїх робіт Олексій Шевчук обрав найбільш впізнаваних персонажів майстрині, аби ще раз, уже через об’єм, наголосити на тому, що в цих героях зафіксовані послання майбутнім поколінням. Формула змін, шляхетність, достаток, швидкість, мудрість — кожен із звірів символізує ту чи іншу складову філософії творчості Примаченко. «Я дозволив собі перенести її живопис у скульптурний формат, — говорить Шевчук. — Але спеціально зробив усі фігури крупними, щоб вони виглядали гідним доповненням творчості Марії Примаченко. Вийшла масштабна експозиція».
Технологія створення таких скульптур має свої нюанси. Для того, щоб фігури були стійкими та цілісними, потрібно спершу виготовити металевий каркас, потім наплести на нього сіно і розмалювати. Сіно, за словами автора, для цього проекту є ідеальним матеріалом, адже він природного походження, живий і теплий, як і картини Марії Примаченко.
Виставка творів Марії Примаченко та Олексія Шевчука у Національному музеї Тараса Шевченка працюватиме до 25 січня.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>