Для того щоб стати «Людиною року», потрібно небагато — всього лише виграти президентські вибори у Сполучених Штатах Америки. Коли Барак Обама вперше зробив це 2008 року, журнал «Тайм» без вагань присудив йому це звання. Півтора місяця тому Обама повторив свій успіх, залишившись у Білому домі ще на чотири роки. І знову став «Людиною року» за версією «Тайм». На думку редакції, він став «символом і в якомусь сенсі архітектором нової Америки». Мовляв, не так це й просто — «скористатися змінами у країні й заручитися підтримкою як кольорових, так і білих виборців».
Конкурентами американського лідера в боротьбі за звання найвидатнішої постаті 2012 року були єгипетський колега Мохаммед Мурсі та президент Сирії Башар Асад (обидва — зі знаком «мінус», а не «плюс»), держсекретар США Хілларі Клінтон, її чоловік, екс–президент Білл Клінтон, гендиректор інтернет–сервісу Yahoo! Марісса Майєр, гендиректор компанії Apple Тімоти Кук та юна пакистанка Малала Юсуфзай, яку за її правозахисну діяльність поранили таліби. Окрім того, на обкладинку «Тайм» могли потрапити марсохід «К’юріосіті», що досліджує Марс, анонімний збірний образ нелегального іммігранта та бозон Хіггза, існування якого довели експерименти за допомогою Великого адронного колайдера.
Як зазначається у примітці до щорічного рейтингу «Тайм», людиною року може стати «особа або група осіб, які найбільше вплинули на новини та наше життя, незалежно від того, був цей вплив позитивним чи негативним, а також символізують усе важливе, що відбулося цього року». Починаючи з 1927 року, коли це звання вперше було присуджено льотчику Чарльзу Ліндбергу, який вперше в історії сам перелетів Атлантику, «Тайм» називав «Людиною року» Франкліна Рузвельта, Адольфа Гітлера, Йосипа Сталіна тощо.