Під крилом літака

19.12.2012

Мешканці сіл Павленки та Федорці вже більше року не мають спокою через постійний рев літаків, що віднедавна піднімаються в небо замалим не біля їхніх домівок. Аеропорт упритул наблизився до цих населених пунктів напередодні Євро–2012, коли було прийнято рішення подовжити злітно–посадочну смугу для посадки великих повітряних суден. Люди кажуть, що у дні роботи футбольного чемпіонату не спали взагалі, оскільки літаки злітали і приземлялися тут цілодобово. Тепер рейсів значно поменшало, проте двигуни будять села і в дві години ночі, і в чотири ранку. Тобто про спокійний сон місцеві жителі забули вже давно, а відтак їх мучать головні болі, хронічна втома, підвищена дратівливість. Аби наглядно продемонструвати ступінь небезпеки, місцеві жителі пригадують випадок, коли літак зачепив крилом телевізійну антену, розташовану на даху приватного двоповерхового будинку. «Ми розуміємо, що ніхто закривати цю злітно–посадочну смугу не буде, — каже одна з місцевих жителів Ірина Закатнова. — Тому ми просимо переселити нас із небезпечної території у рівноцінне житло. Але у першу чергу вимагаємо, щоб хоча б відмінили нічні рейси».

Написані в усі можливі інстанції листи, на сьогодні нічого не змінили. Одні фахівці відбулися формальними відписками, інші не відреагували на прохання людей узагалі. Утiм після того, як втомлені гулом літаків жителі сіл розповіли про свою біду журналістам, ситуацію агентству «Статус–кво» прокоментувала прес–служба аеропорту. Там нагадали, що повітряні ворота Харкова реконструювали у форматі приватно–державного партнерства: на аеровокзальний комплекс гроші дали інвестори, а на аеродромний, що є стратегічним для держави об’єктом, кошти виділили з бю­джету. Усі проведені роботи, за інформацією того ж таки джерела, проводилися з дозволу цілої низки управлінських, контролюючих та наукових установ. А компанія New Systems Am, як експлуатант аеропорту, «проводить системну роботу з його інтеграції у міське середовище з урахуванням кращого світового досвіду». Тобто в аеропорту вважають, що причин для відселення мешканців сусідніх сіл поки що немає.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>