Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Українська мисткиня Жанна Кадирова стала третім лауреатом Премії ім. Казимира Малевича, заснованої 2008 року з ініціативи Польського iнституту в партнерстві з CSM (Фундацією «Центр Сучасного Мистецтва»). Раз на два роки цю премію вручають митцям не за окремі арт–проекти, а за внесок у розвиток сучасного мистецтва загалом. 2008 року її отримала Алевтина Кахідзе, 2010 — Стас Волязловський. Своєрідність Премії полягає також у тому, що висувають українських кандидатів на нагороду вітчизняні та зарубіжні культурні інституції, наукові центри, творчі об’єднання, галереї та музеї. «Після вручення першої Премії ім. Казимира Малевича особливого розголосу не сталося, — зазначає директор Фундації «Центр Сучасного Мистецтва» Катерина Ботанова. — Але все дуже змінилося за чотири роки: виникають дискусії, в Україні є глядач, для якого сучасне мистецтво стало невід’ємною частиною його життя».
Цьогоріч міжнародне журі обирало переможця серед митців, заявлених 53 інституціями з України, Німеччини, Польщі, Південної Кореї. Трикутник фіналістів сформували Лада Наконечна, яка, до речі, була у фіналі премії 2008 року, Леся Хоменко та Жанна Кадирова — достатньо розкручені молоді представниці сучасного мистецтва. До речі, у цих арт–«олімпійок» (саме в «олімпійських» костюмах вони красувалися на церемонії вручення премії) є чимало спільного. Передусім вони є учасницями мистецького об’єднання — групи Р.Е.П. (Революційного експериментального простору), I Київської міжнародної бієнале сучасного мистецтва ARSENALE, Жанна отримала спеціальну премію PinchukArtPrize, а Лада та Леся були фіналістками (2009, 2011). Також цього року в PinchukArtCentre проходила персональна виставка «Натовп» Кадирової.
Визначати якість, майстерність та значущість творінь цих мисткинь — справа експертів. А ось щодо досягнень (ще одного критерію, за яким журі обирало лауреата премії), то про них свідчать навіть кількісні показники. Жанна Кадирова підкорює арт–простір протягом одинадцяти років, за її плечима є й інші премії, протягом 2012 року її роботи чотири рази експонували (частіше, ніж Наконечної чи Хоменко). Та й зараз художниця не відсторонюється від свіжих ідей: «Я намагаюся не зупинятися, експериментувати, робити різні проекти, — говорить Жанна. — 26 січня братиму участь у груповій виставці, що відбудеться в Центрі візуальної культури. Доопрацьовую проект «Натовп»: збираю газети з різних куточків світу, з яких вирізаю надруковані знімки людей і роблю портрети натовпу. Зараз чекаю газети з Куби, Китаю, ПАР». Таким чином, за активне творіння Жанну Кадирову удостоїли грошовою винагородою розміром 3000 євро від Польського iнституту в Києві, резиденцією у Центрі сучасного мистецтва «Замок Уяздовський» (Варшава, 2013 року), 3000 євро від освітньої організації «Культурний проект» для реалізації резиденції у ЦСМ «Замок Уяздовський», можливістю провести авторську виставку в Малій галереї «Мистецького арсеналу» в 2013 році за підтримки та в партнерстві з CSM. Дізнатися, за що саме журі вподобало творчість Жанни Кадирової, «УМ» пропонує з прямої мови його членів.
— Два роки тому завдяки премії я пізнала багато нових митців, колосальним було відкриття великої кількості молодих українських художників, які відоміші за кордоном, аніж у нас. Цього року змінилася картина імен художників. Жанна Кадирова відзначається тим, що поширює зацікавлення сучасним мистецтвом. Вона очевидна, масштабна. Жанна як постать схожа зі своїми об’єктами.
Фабіо Кавалуччі,
директор ЦСМ «Замок Уяздовський»:
— Жанна не тільки гарна художниця, а й активний громадський діяч. Вона вміє перетворювати речі, робити їх живими. Коли вона розміщує на стіні в мистецькому просторі кавалок звичайного асфальту, то він стає цікавим витвором мистецтва.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>