Комісія Сейму Польщі з національних та етнічних меншин розглянула й передала на розгляд парламентаріїв заяву із засудженням акції «Вісла», під час якої 1947 року (65 років тому) було депортовано понад 140 тисяч українців. «Політично вмотивоване виселення людей не тільки порушило права людини і громадян, а й не мало військового виправдання. Під час цієї акції застосовано принцип тоталітарної системи про колективну відповідальність, яка ніколи не може бути основою для політики демократичної держави», — йдеться у проекті заяви. Ініціював розгляд цього питання Мирон Сич — єдиний українець серед депутатів Сейму.
Водночас польські праві наразі не готові засудити цей злочин. Як зазначає Центр досліджень визвольного руху, попри досить помірковане формулювання тексту заяви (щодо акції ніде не вжито термін «злочин»), проект викликав обурення у середовищі правих політиків та серед організацій, які об’єднують поляків — вихідців із Галичини та Волині, так званих кресов’яків. Зокрема, їх представник Яцек Вільчур на засіданні парламентської комісії твердив, що операцію «Вісла» було проведено в ім’я державних інтересів Польщі. Прихильники цієї позиції наголошують, що акція «Вісла» була відплатою за попередні історичні кривди з боку українців.
«Такий підхід може бути предметом історичних досліджень, але не політичної дискусії. Політики не мають шукати ворогів у минулому, а повинні проектувати спільне майбутнє, — вважає керівник Центру досліджень визвольного руху, історик Володимир В’ятрович. — Акція «Вісла» має бути засуджена як один із багатьох злочинів комунізму, неважливо — польського чи радянського, тим паче що в даному випадку таки польсько–радянського. Українці і поляки — нації, які чи не найбільше постраждали від комунізму в ХХ столітті, повинні докладати спільні зусилля для того, аби дати належну історичну та правову оцінку тоталітарному режимові».