У Києві відбулася міжнародна науково–практична конференція, на якій обговорювали проблеми, пов’язані з видобутком та використанням природного мінералу — хризотилового азбесту. Вчені з України, Росії, Польщі, Китаю, Канади — загалом 19 країн — упродовж двох днів ділилися своїм досвідом та намагалися відповісти на запитання: то шкідливо використовувати азбест чи ні.
Як відомо, цей мінерал, з якого в Україні виготовляють популярний покрівельний матеріал — шифер, упродовж десяти останніх років намагаються включити у список заборонених Роттердамською конвенцією (мета цього документа — захищати здоров’я людини і довкілля від потенційного шкідливого впливу окремих хімічних речовин). У багатьох країнах Європи азбест та вироби з нього вже заборонили. Проте, наголошує російський академік Микола Ізмєров, там дещо інша ситуація. Європа використовувала амфіболовий азбест, шкідливість якого доведена і сумнівів не виникає. Одначе цього не можна сказати про хризотиловий азбест — дослідження, які проводилися в Україні, Росії та інших країнах світу впродовж багатьох років, переконують, що цей мінерал за дотримання певних умов може безпечно служити людям.
«Як лікар і вчений заявляю, що наукових даних для заборони хризотилового азбесту недостатньо, — каже академік Юрій Кундієв, директор Інституту медицини праці НАМН України. — Антиазбестова кампанія, яка охопила більшість країн Європи, ґрунтується на сенсаційних повідомленнях, а не на серйозних дослідженнях. Ми ж упродовж останніх років проводили всестороннє дослідження впливу цього мінералу на здоров’я робітників на всіх українських підприємствах. І дійшли висновку, що випадки професійних захворювань, наприклад, азбестозом — дуже рідкісні. Також ми з’ясували, що захворюваність раком серед робітників цих підприємств нітрохи не вища, ніж у середньому по Україні. В тому ж шифері азбест досить надійно закріплений цементом. І якщо шифер не дрібнити й не розмелювати, його використання буде цілком безпечним».
Микола Ізмєров, директор НДІ медицини праці Російської академії медичних наук, додає, що навіть у відомому російському місті Азбест, збудованому біля найбільших у Росії азбестових копалень, рівень захворюваності на рак не перевищує середній по Свердловській області. «Але найцікавіше, що саме в Азбесті живе найбільше довгожителів», — каже професор.
Противники азбесту продовжують наполягати на тому, що цей мінерал є канцерогеном, а отже — це достатня підстава для заборони. На це Юрій Кундієв каже, що «список канцерогенних речовин, шкідливість яких на сьогодні доведена для людини, нараховує 108 пунктів, серед них фактично заборонених — усього 12». Решту ми продовжуємо використовувати, бо їм немає альтернативи, або ж навчилися співіснувати з мінімальною шкодою для себе та довкілля. Наприклад, до канцерогенів вчені нещодавно віднесли і спирт, який входить до складу всіх алкогольних напоїв. Від алкоголю щороку в Україні помирає 40 тисяч осіб. А випадків злоякісної мезотеліоми (раку плеври або черевної порожнини, виникнення якого провокує, зокрема, й азбестовий пил. — Авт.) за останні десять років було зафіксовано 2,6 тисячі. Утiм забороняти алкоголь поки що не наважилася жодна країна в світі…
Учені наголошують: якщо хризотиловий азбест буде заборонено, це неодмінно відкриє дорогу замінникам. А серед них, наголошує Юрій Кундієв, — дуже багато не вивчених, а ті, що вивчені, часто є канцерогенами не менш активними, ніж хризотиловий азбест. Тому фахівці дійшли висновку і зазначили це в резолюції конференції, що наразі доцільно створити міжнародну групу експертів для накопичення і систематичного аналізу наукових даних щодо безпеки для здоров’я хризотилового азбесту, яка підготує аргументовані рекомендації для Комітету з розгляду хімічних речовин Роттердамської конвенції.