Що у «фурі»? Крам турецький
З боку Румунії на митний пост «Порубне» в'їхали три вантажівки. У супровідних документах, які водії надали інспекторам, значилося, що в кузовах міститься «тканина різна» вагою 20 тонн 251 кілограм і «тканина бавовняна 100%» вагою 24 тонни 788 кілограмів. А переміщується все це добро зі Стамбула (Туреччина) до однієї з українських фірм. Вартість краму за декларацією становила 37 тисяч 490 євро.
З м'яса навар не вийшов
Ця мила 20-річна жіночка з'явилася в м'ясному павільйоні сумського ринку і запропонувала перекупнику свіжину. Мовляв, живуть вони в селі, збираються різати свиней, то хай би зразу їх і купили. Чого ж ні? Перекупник сів із жінкою до своєї машини, аби їхати до села, та дорогою вона попросила заїхати до лікарні. Мовляв, там дитина дуже хвора лежить. Саме тому, що гроші на лікування потрібні, доводиться й свиней продавати. Чоловік згодився. За якийсь час жінка вийшла з лікарні вся згорьована: завтра робитимуть операцію, терміново грошей треба, а в неї нема. І співчутливий чоловік запропонував їй тисячу: яка різниця — зараз дати гроші чи по приїзді в село, коли вже свинину забиратиме! Втім жіночки, яка знову зникла за дверима лікарні, дочекатися вже не зміг...
Смиренні байкери
Такої концентрації впродовж минулого тижня «Харлеїв-Девідсонів», «Хонд» та інших престижних марок мотоциклів прикарпатський Косів ще не бачив — сюди на перший гірський фестиваль з'їхалося понад півсотні українських байкерів та їхніх колег із Польщі та Німеччини. Попервах очікували прибуття значно більшої кількості моторизованих людей у чорному, але в українські Карпати з різних причин не приїхали запрошені англійці та американці, котрі дали попередню згоду. Організував неординарний для горян захід польський бізнесмен Юрек Войтко за підтримки управління туризму Івано-Франківської облдержадміністрації.
Хабарника впіймати — не поле перейти...
Уже традиційно перед будь-якими виборами в нас підвищуються зарплати і пенсії, щоб електорат відчув «труботу» держави, а ще правоохоронці починають посиленими темпами ловити злочинців і боротися з корупцією та хабарництвом. А для підсилення ефекту готується кілька показових кримінальних справ. Перед нинішніми президентськими перегонами державні мужі теж раптом «прозріли» і кинули клич — усі на барикади проти мерзенних фальсифікаторів горілки! І закрутилося — ледве не щодня телевізія і преса інформують про те, як виловлюють «підпільників-Кіндратів», скільки коштів повернуто до державної казни тощо. Ніби в усі роки нашої незалежності цієї проблеми не існувало, ніби не з «лівого» контрабандного спирту «сколотили» свої мільйонні статки наші рідні українські олігархи, які нині запаслися депутатськими мандатами і сіли в недосяжні для Феміди високі крісла. Але то, як мовиться, питання інше. З будь-яким економічним чи соціальним злом ми й досі боремося у стилі «а ля совєтіко», тобто повертаємося до добре знайомої компанійщини.
Сім футів під кілем, «Свароже»!
Змія «підсудна»
З непередбачуваного марнування нервових клітин розпочав робочий тиждень суддя місцевого суду Орджонікідзівського району Запоріжжя Роман Васецький. Прийшовши на роботу, у своєму примiщенні він зустрівся зі... степовою гадюкою! Могло ж трапитися і так, що суддя не помітив би непрохану гостю. Важко спрогнозувати, чим би тоді все скінчилося.
Та йдіть ви в математики...
У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка тепер у розпалі вступні іспити, а поки що можна підбити підсумки вподобань вчорашніх випускників середніх шкіл. Отже, найбільший конкурс серед тринадцяти факультетів і чотирьох інститутів одного з найбільших класичних університетів країни (25 тисяч студентів і понад 1,5 тисячі науково-педагогічних працівників) спостерігався в Інституті міжнародних відносин — сім чоловік на місце. Слідом за дипломатами найпрестижнішими спеціальностями є юрист, психолог, англійський філолог — по 5 осіб на місце, журналіст — 4 особи на місце. Традиційно високий конкурс на всі спеціальності економічного факультету — 5 осіб на місце, а от бажаючих вчитись на природничих факультетах меншає. Приміром, на 100 місць хімічного (рідного факультету ректора університету академіка Віктора Скопенка) було подано 170 заяв, такий самий конкурс 1,5—2 особи на місце і на факультети кібернетики, фізичний і радіофізичний, механіко-математичний.
Коли українці були стрункими
Дивовижні метаморфози сталися з українцями: лише чверть століття знадобилося, щоб вони виросли на 8—10 сантиметрів, округлилися і стали сутулішими. Як передає УНІАН, такі параметри середньостатистичного українця оприлюднив проректор Київського національного університету технологій і дизайну Юрій Щербань. Це єдина організація в Україні, що проводить антропометричні дослідження. Правда, не можна всіх українців гребти під одну гребінку. Так, жителі північних районів дещо вищі за своїх південних співгромадян. Щодо ж до сутулості, то пан Щербань заспокоїв представниць прекрасної статі: мовляв, француженки значно сутуліші за українок. Відомо про це стало не з наукових досліджень, а зі спостережень на базарах вторинного одягу: «Французький «секонд-хенд» на наших жінках на спині провисає», «порадував» Юрій Щербань.
Не кролі — звірі
Найтиражніша з газет, що видається в індустріальному Луганську, спеціалізується не на вугільній темі, навіть не на металургійній чи машинобудівній, а на сільському господарстві. Хоча, якщо бути точним, господарство те не зовсім сільське, оскільки читають газету і користуються її порадами швидше мешканці великих міст — ті, хто живе в так званому приватному секторі або має дачі. Аби мене не запідозрили у прихованій рекламі, точної назви видання називати не буду, тим більше що вона дещо довга, однак слово «земля» в нiй присутня. То ж нехай буде «Земля».
У потойбіччя на возі
На унікальну знахідку наштовхнулися археологи в Кіровограді: вони розкопали курган у районі будівництва супермаркету, який виявився доісторичним похованням, повідомляє УНІАН. За підрахунками істориків, могила датується серединою третього тисячоліття до нашої ери. Взагалі курганові, як розповіла керівник археологічної експедиції, співробітник Київського інституту археології Академії наук України Алла Ніколова, близько 5 тисяч років. Це початок так званої бронзової доби, коли скіфів у степах Центральної України ще не було. Всього в кіровоградському кургані виявили сім поховань, деякі з них належать до пізнішого періоду бронзової доби. За словами Алли Ніколової, всі поховання розташовані один над одним, тобто з часом курган досипали. Зокрема, на глибині чотирьох метрів археологи відкопали кістяк людини, який лежав на возі. Фахівці стверджують, що віз був виготовлений спеціально для поховання, оскільки навіть через тисячоліття можна судити про те, що ним не користувались у побуті. Прикрас у кургані не знайшли, але археологи виключають можливість розграбування могили. Вони зазначають, що в ту епоху нічого поряд з покійником не клали, незалежно від того, бідним чи багатим він був.