Вигляд одного з ресторанів Жанаозена після подій річної давності.
У Казахстані завершився останній судовий процес над учасниками й ініціаторами заворушень, що рік тому відбулися на заході країни. У результаті сутички робітників із поліцією у місті Жанаозен 16 грудня 2011 року загинуло, за різними даними, від 15 до 17 людей, близько ста отримали поранення. П’ятеро з них стали інвалідами. Очевидці тих подій і досі розходяться в трактуванні того, хто насправді спровокував криваву бійню й кому вона була вигідна. Але в тому, що без провокаторів не обійшлося, переконані.
Такого самого висновку дійшов і суд: Феміда постановила, що до трагічної розв’язки рядовий трудовий конфлікт довела так звана «третя сила».
Конфлікт у Жанаозені знеславив Казахстан на весь світ. Передував йому багатомісячний страйк робітників нафтовидобувної компанії, які вимагали підвищення зарплатні й покращення умов праці. Переговори тривали сім місяців, але безрезультатно. І 16 грудня, в день святкування 20–річчя незалежності Казахстану, в місті спалахнули заворушення. У погромах брали участь сотні людей, було підпалено й розграбовано мерію, офіс нафтовидобувної компанії, десятки магазинів і банків. 17 грудня НП повторилася неподалік Жанаозена — на станції Шетпе.
Ще під час мирного протистояння і спроб вирішити трудовий конфлікт шляхом переговорів дехто відзначав, що спроби казахської опозиції «захистити» робітників лише затягують вирішення проблем. Серед таких захисників були, зокрема, представники партії «Алга!» («Вперед!»), які закликали страйкарів не йти на жодні поступки під час переговорів із працедавцями.
Судячи зі свідчень робітників у суді, саме політики порадили їм висувати керівництву надмірні вимоги. Також лунали закиди в тому, що активісти «Алга!» підбурювали робітників до погромів — як під час особистих зустрічей, так і поширюючи листівки відповідного змісту. Оскільки самі страйкарі виступали категорично проти політизації своїх вимог, невдовзі до них приєдналася велика група найманців, завданням яких було зображувати «незадоволених політикою влади» і закликати «до штурму» та масових антивладних виступів. Обіцяли, що «варто лише почати», а далі страйкарів підтримають і в інших регіонах.
Для координації дій було відкрито спеціальний штаб, який займався збором інформації про події, що відбувалися в Жанаозені. Потім усі матеріали передавали міжнародним правозахисним організаціям. А вже в липні 2011–го, через місяць після початку конфлікту робітників із працедавцями, офіційний лідер партії «Алга!» Володимир Козлов організував приїзд в Актау і Жанаозен депутата Європарламенту, ірландського соціаліста Пола Мерфі.
За «розпалювання соціальної ворожнечі» Козлова засуджено до семи з половиною років ув’язнення. Правозахисна організація Human Rights Watch назвала цей вердикт «ударом по політичному плюралізму» й закликала Казахстан провести неупереджене слухання апеляційної скарги Козлова. Проте апеляційна інстанція залишила вирок без змін. Та попри цю останню судову крапку, в «справі Жанаозена» залишається багато запитань.
Позиція державних ЗМІ Казахстану однозначна: самостійно лідери «Алга!» навряд чи змогли б щось зробити, адже в межах держави фінансової підтримки незареєстрована партія не має. Як встановило слідство, кошти, на які партійці готували агітаційні матеріали для робітників Жанаозена, купували для них теплий одяг і намети, надавали підтримку сім’ям страйкарів, надходили з–за кордону. Влада Казахстану переконана: спонсором жанаозенських заворушень виступив олігарх Мухтар Аблязов.
На батьківщині Аблязова звинувачують у розкраданні близько шести мільярдів доларів США з рахунків найбільшого в країні «БТА–банку» через підставні компанії. 2009 року Аблязов виїхав із Казахстану — одразу після того, як на нього завели кримінальну справу, а банк перейшов під контроль держави. Аналогічні справи проти Аблязова та його спільників порушено в Росії, на Кіпрі та у Великобританії. Згідно з рішенням суду Англії, казахський банкір «ув’язнений» на 22 місяці, але це рішення залишається чинним тільки на папері — нинішнє місцезнаходження Аблязова не відоме. Імовірно, він залишив Британію й переховується в іншій європейській країні.
У тому, що головним замовником грудневих подій у Жанаозені виступив саме Мухтар Аблязов, переконана й частина страйкарів, які також розуміють, що в перетворенні трудового конфлікту на криваву бійню був зацікавлений хтось третій.
Згідно з матеріалами слідства, ще в квітні 2010 року Аблязов під час скайп–конференції з Лондона дав доручення лідерові руху «Алга!» Козлову та активістам опозиції Акжанату Амінову й Серіку Сапаргалі спровокувати в країні соціальний бунт. «Не пізніше, ніж до кінця наступного року, влада має впасти», — наведено слова Аблязова в матеріалах суду. Тоді ж Аблязов почав провадити активну діяльність в інтернеті. У відеозверненнях до населення Казахстану він закликав виступати проти чинної влади, а до міжнародної спільноти звертався із закликами «не надавати жодної підтримки окупаційному режиму». Трагічні події в Жанаозені напрочуд вдало вписувалися у сценарій повалення влади.
Мухтара Аблязова вже не вперше звинувачують у спробі маніпулювати політичними гаслами з метою уникнути кримінального переслідування за економічні злочини. Ще 2001 року він виступив одним із засновників опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану», який ставив за мету повалити президента Нурсултана Назарбаєва. На той час Аблязов перебував під слідством за обвинуваченням у зловживанні службовим становищем, фінансових махінаціях і створенні злочинної групи (справу було порушено 1999 року). По суті — ті самі звинувачення, що й цього разу.
Тоді міжнародні спостерігачі вважали справу Аблязова «політичною», а вирок (шість років ув’язнення, з яких бізнесмен відсидів 22 місяці й був помилуваний) — «сфабрикованим». Після арешту фігурантів жанаозенських подій міжнародна спільнота знову заговорила про «політичний тиск на слідство» та «спроби затулити рот опозиції». Щоправда, цього разу про Аблязова міжнародні захисники воліють не згадувати. Можливо, тому, що його вину вже не оскаржують ні в Британії, ні в інших державах, де тривають судові процеси у справі про мільярдні розкрадання з «БТА–банку» (у серпні суд Кіпру засудив до тюремного ув’язнення спільника Аблязова, громадянина Великобританії Пола Кітреотіса).
На звинувачення ж в упередженості судового процесу влада Казахстану відповідає подивом: мовляв, самі ж спостерігачі визнавали, що відкритість суду була безпрецедентною. До того ж одночасно з представниками руху «Алга!» на лаві підсудних опинилися й безпосередні винуватці загибелі людей — поліцейські — та навіть представники місцевих органів влади, які ігнорували трудовий конфлікт у Жанаозені.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
