У моїй колекцiї — близько 600 різновидів овочевих, квіткових і лікарських рослин, але одне з почесних місць займає найдивніший і малопоширений гарбуз — фіголистяний (правильна назва — Фіцефалія). Батьківщина його — тропічна Америка, але і у нас ця рослина дає прекрасні врожаї і почувається, як удома.
Фіцефалія — дуже цінна культура, має високi смаковi та лікувальнi властивостi. Його можна їсти сирим, як звичайний кавун. У м’якоті багато вітамінів і мінералів, удосталь є вітаміну Д, який підсилює обмін речовин і змiцнює кістки, є солi магнію, калію, міді, заліза, кальцію, фосфору, що впливають на процеси кровотворення. Цей гарбуз вживають для профілактики захворювань нирок і печінки, також вiн нормалізує стан кровоносних судин, а вміст пектину знижує поганий холестерин у кровi й виводить його. Каротин, що міститься в ньому, благотворно впливає на гостроту зору, також гарбуз є дієтичним живленням для хворих на холецистит, гепатит, гострий і хронічний нефрит, і при серцево–судинних захворюваннях. Компреси з цього гарбуза використовують для лікування хвороб шкіри, опіків, екземи, висипань. Корисне й насіння Фіцефалії, а східна медицина застосовує водні екстракти при лікуванні хвороб легенiв і туберкульозу.
Плоди зберігають 2—4 роки. Ось погляньте на фото, яке я зробив у травнi. Це плоди, якi після зимівлі й протягом усього літа до зими мають чудовий вигляд, вони не втратили своїх смакових якостей, на зиму знову заховаємо в ледве тепле приміщення — нехай ще перезимують.
Стебла гарбуза завдовжки до 40 метрів, легко «піднiмаються» на дерево будь–якої висоти, а восени, коли на деревах уже немає листя, плоди висять, як кавуни, такі величаві, навіть при п’ятиградусному морозі — краса!
На рослині зав’язується більше 80 плодів! Із молодих зав’язей, м’яких, що мають присмак ківі та дині, моя мама готує неперевершені, дуже смачні страви: салати, оладки, а також смажить, фарширує, робить ікру, яка набагато смачніша і кориснiша, ніж кабачкова. А консервовані молоді плоди стануть делікатесом для святкового столу.
Рослини гарбуза фіголистяного потужні, вкривають велику ділянку землі. Листя у нього схоже на листя інжиру. За таку схожість гарбуз і отримав таку назву. Плоди сiрувато–бежевого кольору, зверху вкриті довгастими смугами з сiтчатим малюнком. Зелені смуги широкі, а світлі — вузькі. У розрізі плоду видно соковиту, білу, жорстку м’якоть iз чорним, дуже твердим насінням. Насіннєвої камери в гарбуза немає. Насіння добре сходить. Кора у плода дуже тонка, але міцна і легко відділяється від м’якоті, а молоді плоди дуже ніжні, м’які.
Гарбуз фіголистяний — порівняно холодостійка рослина, не боїться заморозків до мiнус чотирьох градусiв. Також цей вид стійкий до кореневої гнилизни і використовується як підвій для гарбузових рослин. Треба відзначити, що в Україні плоди дозрівають набагато пізніше, тому деяке насіння треба вибирати в листопаді, грудні.
Упевнений, що, посадивши в себе на городі цю малопоширену культуру, ви не лише прикрасите його, а ще й отримаєте цiнний лікувальний і дієтичний продукт, а для домашнього господарства кращого корму не придумаєш. Рівноцінного за термінами зберігання і лікувальними властивостями рослини сімейства гарбузових, нiж гарбуз фіголистяний, поки що немає.
Усiм охочим, хто не забуде вкласти конверт із зворотною адресою, безплатно надiшлю насіння цього дивного гарбуза — на розведення.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
