Битва за крісло Саркозі

Французька опозиція не змогла обрати нового лідера на зміну екс–президенту Ніколя Саркозі, який втратив цю посаду після поразки на виборах соціалісту Франсуа Олланду. Номінально на час перебування в Єлисейському палаці Саркозі склав повноваження голови партії «Союз за народний рух», але де–факто залишався її очільником, оскільки нового лідера партійці не обирали. Тепер на крісло голови претендує двоє кандидатів — колишній міністр бюджету Франції, нинішній генсек партії Жан–Франсуа Копе, та екс–прем’єр–міністр за президентства Саркозі Франсуа Фійон. І по завершенні голосування обоє оголосили себе переможцями.

Як повідомляє «Євроньюз», дільниці для голосування (у внутріпартійних вибо­рах взяло участь понад 150 тисяч осіб — більше половини членів партії) зачинилися о шостій вечора неділі. Проте навіть опівночі виборча комісія не змогла дати точних результатів, а штаби обох кандидатів оголосили про масштабні фальсифікації. Копе заявив про свою перемогу з перевагою в 1000 голосів. А вже за кілька хвилин потому аналогічну заяву зробив Фійон — щоправда, нарахував собі всього лише на 224 голоси більше, ніж суперник. Хоча передвиборчі опитування свідчили про значно більшу перевагу Фійона. Партія, яка до цьогорічної поразки і на парламентських, і на президентських виборах керувала Францією впродовж 17 років, не чекала на такі напружені перегони за посаду голови.

Ні 58–річний Фійон, ні молодший за нього на 10 років Копе поступатися не збираються й обіцяють відстоювати свою перемогу до кінця. Копе стверджує, що виборчі фальсифікації були особливо обурливими в Ніцці, яку вважають «фортецею» Фійона, в окрузі Альпи–Марітім та на одній із виборчих дільниць Парижа, де бюлетенів виявилося на 40 більше, ніж зареєстрованих членів партії. Фійон у відповідь наводить приклади порушень на користь опонента. Загалом по країні працювало 650 виборчих дільниць.

Попри спільні погляди на зовнішню політику та економіку, суперники репрезентують протилежне бачення майбутнього правих у Франції. Фійон притримується досить поміркованих поглядів, тоді як молодший Копе є крайнім консерватором, зокрема у ставленні до іммігрантів.