Спершу минулої п’ятниці на сайті МВС України з’явилася офіційна інформація про те, що чоловік, начебто самовбивця, знайдений нещодавно у Сирецькому парку з кулею у потилиці і паспортом на ім’я Ярослава Мазурка в кишені, справді є тим самим убивцею з «Каравана», про якого вже майже місяць гуде вся країна. Міліцейське відомство прозвітувало про закінчення експертизи: ДНК крові мерця в Сирецькому парку та Ярослава Мазурка збігаються, а крім того, в помешканні його родичів було знайдено взуття з краплями крові, яка, за аналізом ДНК, відповідає крові убитих охоронців. Відтак родичам дали можливість поховати Ярослава.
На похорон, який відбувся минулої суботи, прийшли зо два десятки родичів та друзів Мазурка, зате за цією скорботною церемонією стежила вся країна — завдяки телеоператорам. Близько першої години дня камери вишикувалися перед моргом, як влучно підмітив один iз блогерів, — начебто зібралися на поховання зірки естради. Журналістів прийшло близько трьох десятків, так що працівникам моргу на вулиці Оранжерейній довелося закрити двері. І вже зовсім цинічно виглядали мікрофони телевізійників, підсунуті до рота матері загиблого просто на цвинтарі. Галина Мазурок, до речі, сина у небіжчику не впізнала.
Віко труни відчинили на цвинтарі на прохання матері, яка до останнього не вірила, що ховає свого сина. І вбита горем мати сказала: «Це не він, це якась молода дитина. Це не його ніс. Він iз 12 років займався боксом, губи, ніс не раз розбивали, а тут губи тонкі. І руки в нього були не такі...» А дружина покійного, Людмила Мазурок, визнала, що це саме Ярослав.
Із журналістами жінка не спілкувалася і наостанок назвала «стерв’ятниками». Справді, горе родини (незалежно від того, був Мазурок убивцею трьох людей чи став жертвою якогось диявольського інсценування) перетворилося на телесюжет, а деякі новиннєві сайти дійшли до того, що навіть дозволили собі критикувати Людмилу за те, що вона «пресу проігнорувала і прошмигнула в двері моргу».