Відучора Комуністичну партію Китаю офіційно очолює новий генсекретар — як і передбачалося, на зміну 69–річному Ху Цзиньтао, який стояв біля партійного стерна десять років, прийшов 59–річний Сі Цзиньпін. Після того, як у березні на щорічній сесії парламенту Цзиньтао офіційно складе свої повноваження, Цзиньпін стане ще й офіційним головою КНР, тобто зосередить у своїх руках всю повноту влади в державі. Державі з другою за потужністю економікою на планеті, яка до того ж стрімко нарощує політичний вплив у світі. Тож не дивно, що постать нового керівника цікавить не тільки й навіть не стільки китайців, скільки світову спільноту, якій належить мати з ним справу щонайменше наступні десять років.
По корупції — плі!
На думку міжнародних оглядачів, стиль керівництва державою з приходом Сі Цзиньпіна помітно зміниться. Вийшовши на сцену в Домі народних зборів після обрання нового складу Політбюро КПК, свіжоспечений генсек заявив, що нові лідери працюватимуть задля «задоволення очікувань історії та людей». Під керівництвом його попередника Китай стрімко розвивався. Проте, як наголосив Цзиньпін, хоч Компартія й зазнала значних змін, всередині досі залишається чимало проблем. «Ми маємо невідкладно їх розв’язати. Головний наш ворог — корупція. Ми докладемо всіх зусиль, щоб викорінити її. Уся партія має постійно залишатися в бойовій готовності», — запевнив Сі. Саме про необхідність жорсткої боротьби з корупцією в партійних лавах говорив і Ху Цзиньтао, перед тим як передати партійне кермо новому керівництву.
Головними проблемами, які постають перед новими лідерами Китаю на державному рівні, аналітики називають уповільнення економічного зростання, збільшення розриву між доходами різних верств населення та старіння нації. Перед відставкою Цзиньтао наголосив, що необхідно розробити нову модель економічного розвитку, яка відповідатиме змінам як усередині країни, так і за її межами.
Сі Цзиньпін та його команда є п’ятим поколінням владної верхівки КНР після приходу комуністів до влади 1949 року. Вважається, що він краще знається на Заході, ніж попередня, четверта, хвиля партійного керівництва. Напередодні партійного з’їзду в китайській блогосфері з’явилися плітки про те, що Сі Цзиньпін начебто зустрічався з відомими світовими реформаторами, хоча ніяких підтверджень цьому немає. Втім інформація про китайських лідерів завжди залишалася скупою.
Від сина «ворога народу» до віце–президента
У досьє, які підготували про нього Бі–Бі–Сі та «Ассошіейтед пресс», сказано, що Сі Цзиньпін — «апаратник», який поступово, але успішно здіймався службовими сходами до вершини своєї кар’єри. Він — представник когорти «червоних принців», дітей високопосадовців китайського комуністичного режиму. Його батько — революційний герой, віце–прем’єр часів першого лідера Китайської Народної Республіки Мао Цзедуна.
«Моє враження про Цзиньпіна є досить позитивним. Я добре знав його батька. Той, на мою думку, був гарною людиною. Я б сказав, що його батько був найбільш продемократичним членом старої партійної гвардії», — розповідає американець Сідні Ріттенберг — один із небагатьох іноземців, хто мав доступ до найвищого китайського керівництва. Ріттенберг працював у Мао Цзедуна перекладачем.
Щоправда, батькові Сі Цзиньпіна не судилося втілити в життя свої демократичні ідеї. Він впав у немилість незадовго до початку Культурної революції в Китаї. Як наслідок, родину позбавили всіх привілеїв, сина відправили подалі від столиці на перевиховання, а його батька — за ґрати. Перевиховання відбувалося в забутому Богом селищі у провінції Шаньсі, в будинку, який більше скидався на землянку. Молодий Цзиньпін провів там сім років. Він дев’ять разів звертався з проханням прийняти його до лав Комуністичної партії. Опальному «червоному принцу» раз по раз відмовляли, але він свого таки добився, і 1974 року отримав партійний квиток.
За фахом Цзиньпін — хімік, проте, як і належить комуністу–кар’єристу, закінчив іще й аспірантуру за спеціальністю «Марксистська теорія й ідейно–політичне виховання», здобувши ступінь доктора юридичних наук. Лише після реабілітації батька він зміг нарешті просуватися кар’єрними сходами, і швидко надолужив згаяне. Спершу очолив партійний осередок провінції Чжецзян, яка вважалася одним із найкращих прикладів китайського економічного дива. Починаючи з 2008 року був одним із заступників лідера КНР Ху Цзиньтао (західні ЗМІ шанобливо називали його «віце–президентом»).
Для закордонної спільноти Сі Цзиньпін — загадковий персонаж. Єдине, що ні в кого не викликає сумнівів, — цей керманич схилятиметься до націоналістичних поглядів, що він уже демонстрував під час закордонних поїздок. Цзиньпін має звання генерала армії, одружений з відомою китайською співачкою. У подружжя є донька, яка навчається у Гарвардському університеті (США) під вигаданим ім’ям (така практика популярна і серед «червоної молоді» комуністичної Північної Кореї). За даними агенції «Блумберг», статки родини Цзиньпінів сягають сотень мільйонів доларів.