Руслана Лоцман: Бабусина говірка оживає у вустах онуків
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
Ельдар Рязанов. Многая літа, маестро! Фото з сайту kpcdn.net.
Ельдар Олександрович Рязанов народився 18 листопада 1927 року в Самарі. І саме тут, «на батьківщині героя», вирішено було поставити перший пам’ятник його кіногерою — Юрію Дєточкіну. Відкриття пам’ятника урочисто відбулося минулими вихідними, за участі самого режисера.
Дєточкін, герой стрічки «Стережись автомобіля!», що вийшла в прокат у 1966 році, постав у центрі Самари, на Комсомольській площі, неподалік залізничного вокзалу. Можливо, в такому місцерозташуванні є прихована алюзія до задуму скульптора, адже Дєточкіна вихоплено з останніх кадрів стрічки: він, повернувшись після «відсидки», розкрив руки для обіймів коханій вагоновожатій і промовив: «Любо, я повернувся». Поруч iз ним стоїть портфель страхового агента — незмінний атрибут кіногероя впродовж усього фільму.
«Це перший пам’ятник борцеві з корупцією», — зауважив на церемонії відкриття скульптури Микола Меркушкін, губернатор області, якого цитує агенція РІА «Новості». А «винуватець торжества», Ельдар Рязанов, розповів, що ідею стрічки йому подав Юрій Нікулін. Окрім того, в 1960–х роках була популярною легенда про начебто скромного крадія автомобілів, такого собі радянського Робін Гуда, котрий викрадав автомобілі в тих, хто «живе не на одну зарплату», а гроші, виручені з продажу тих автівок, переводив на рахунки дитячих притулків. «Я вам дуже вдячний, — сказав Ельдар Рязанов самарцям, — але вважаю, що це перший пам’ятник не Дєточкіну, а талановитому акторові Іннокентію Смоктуновському, який зіграв цю роль».
Нагадаємо, що на рахунку кінорежисера Рязанова — понад три десятки фільмів, більшість з яких були культовими у СРСР і залишаються такими понині. Чого варті соцільні комедійні мелодрами «Іронія долі, або З легкою парою», «Гараж», «Службовий роман», «Забута мелодія для флейти», «Небеса обiтовані», той же фільм «Стережись автомобіля»! А лірична «Карнавальна ніч», яка за оспівані Людмилою Гурченко «п’ять хвилин» зробила Рязанова знаменитим, а саму актрису–початківця — ледь не секс–символом молоді 1960–х!
Остання стрічка Ельдара Олександровича — «Андерсен. Життя без любові» (2006 рік) — не принесла успіху ні репутаційного, ні комерційного. Бюджет її склав кількадесят мільйонів доларів, а повернути після прокату вдалося заледве десяту частину. Відтак Рязанов уже не знімав, за винятком телепроетку «Карнавальна ніч–2», присвяченого 50–річчю свого першого кіноуспіху. В одному з останніх інтерв’ю він зізнався, що знімати більше не буде — не хоче ходити по продюсерах iз простягнутою рукою. Утім навіть того, що режисер «назнімав» за радянський час, вистачить ще на десятки років і на кілька поколінь: кожного року, ввечері 31 грудня, один iз телеканалів обов’язково покаже «Іронію долі», бо який Новий рік без цього кіно?!
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
Унаслідок аварії на теплотрасі в Києві стався неприємний інцидент: було затоплено будинок видавництва "Смолоскип" на вулиці Межигірській, 21 – гаряча вода заливала приміщення близько шести годин, перш ніж подачу теплоносія вдалося зупинити. >>
Про те, чому «Майстер і Маргарита» не є великим романом — і чому це не лише літературне питання >>
У далекому 1963 року 9 червня відійшов у засвіти Василь Барвінський - видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, музикознавець, зять науковця-фізика Івана Пулюя (першовідкривача Х-променів), а ще - "ворога народу", який відбув 10 років мордовських таборів (1888-1963). >>
Хоч особисто й не знайомий з Віталієм Запекою, ризикну припустити: це людина із на заздрість високою планкою оптимізму. >>
Національна опера України на початку червня збирає глядачів на особливу подію. >>