Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Ельдар Рязанов. Многая літа, маестро! Фото з сайту kpcdn.net.
Ельдар Олександрович Рязанов народився 18 листопада 1927 року в Самарі. І саме тут, «на батьківщині героя», вирішено було поставити перший пам’ятник його кіногерою — Юрію Дєточкіну. Відкриття пам’ятника урочисто відбулося минулими вихідними, за участі самого режисера.
Дєточкін, герой стрічки «Стережись автомобіля!», що вийшла в прокат у 1966 році, постав у центрі Самари, на Комсомольській площі, неподалік залізничного вокзалу. Можливо, в такому місцерозташуванні є прихована алюзія до задуму скульптора, адже Дєточкіна вихоплено з останніх кадрів стрічки: він, повернувшись після «відсидки», розкрив руки для обіймів коханій вагоновожатій і промовив: «Любо, я повернувся». Поруч iз ним стоїть портфель страхового агента — незмінний атрибут кіногероя впродовж усього фільму.
«Це перший пам’ятник борцеві з корупцією», — зауважив на церемонії відкриття скульптури Микола Меркушкін, губернатор області, якого цитує агенція РІА «Новості». А «винуватець торжества», Ельдар Рязанов, розповів, що ідею стрічки йому подав Юрій Нікулін. Окрім того, в 1960–х роках була популярною легенда про начебто скромного крадія автомобілів, такого собі радянського Робін Гуда, котрий викрадав автомобілі в тих, хто «живе не на одну зарплату», а гроші, виручені з продажу тих автівок, переводив на рахунки дитячих притулків. «Я вам дуже вдячний, — сказав Ельдар Рязанов самарцям, — але вважаю, що це перший пам’ятник не Дєточкіну, а талановитому акторові Іннокентію Смоктуновському, який зіграв цю роль».
Нагадаємо, що на рахунку кінорежисера Рязанова — понад три десятки фільмів, більшість з яких були культовими у СРСР і залишаються такими понині. Чого варті соцільні комедійні мелодрами «Іронія долі, або З легкою парою», «Гараж», «Службовий роман», «Забута мелодія для флейти», «Небеса обiтовані», той же фільм «Стережись автомобіля»! А лірична «Карнавальна ніч», яка за оспівані Людмилою Гурченко «п’ять хвилин» зробила Рязанова знаменитим, а саму актрису–початківця — ледь не секс–символом молоді 1960–х!
Остання стрічка Ельдара Олександровича — «Андерсен. Життя без любові» (2006 рік) — не принесла успіху ні репутаційного, ні комерційного. Бюджет її склав кількадесят мільйонів доларів, а повернути після прокату вдалося заледве десяту частину. Відтак Рязанов уже не знімав, за винятком телепроетку «Карнавальна ніч–2», присвяченого 50–річчю свого першого кіноуспіху. В одному з останніх інтерв’ю він зізнався, що знімати більше не буде — не хоче ходити по продюсерах iз простягнутою рукою. Утім навіть того, що режисер «назнімав» за радянський час, вистачить ще на десятки років і на кілька поколінь: кожного року, ввечері 31 грудня, один iз телеканалів обов’язково покаже «Іронію долі», бо який Новий рік без цього кіно?!
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>