Доля без іронії

Ельдар Олександрович Рязанов народився 18 листопада 1927 року в Самарі. І саме тут, «на батьківщині героя», вирішено було поставити перший пам’ятник його кіногерою — Юрію Дєточкіну. Відкриття пам’ятника урочисто відбулося минулими вихідними, за участі самого режисера.

Дєточкін, герой стрічки «Стережись автомобіля!», що вийшла в прокат у 1966 році, постав у центрі Самари, на Комсомольській площі, неподалік залізничного вокзалу. Можливо, в такому місцерозташуванні є прихована алюзія до задуму скульптора, адже Дєточкіна вихоплено з останніх кадрів стрічки: він, повернувшись після «відсидки», розкрив руки для обіймів коханій вагоновожатій і промовив: «Любо, я повернувся». Поруч iз ним стоїть портфель страхового агента — незмінний атрибут кіногероя впродовж усього фільму.

«Це перший пам’ятник борцеві з корупцією», — зауважив на церемонії відкриття скульптури Микола Меркушкін, губернатор області, якого цитує агенція РІА «Новості». А «винуватець торжества», Ельдар Рязанов, розповів, що ідею стрічки йому подав Юрій Нікулін. Окрім того, в 1960–х роках була популярною легенда про начебто скромного крадія автомобілів, такого собі радянського Робін Гуда, котрий викрадав автомобілі в тих, хто «живе не на одну зарплату», а гроші, виручені з продажу тих автівок, переводив на рахунки дитячих притулків. «Я вам дуже вдячний, — сказав Ельдар Рязанов самарцям, — але вважаю, що це перший пам’ятник не Дєточкіну, а талановитому акторові Іннокентію Смоктуновському, який зіграв цю роль».

Нагадаємо, що на рахунку кінорежисера Рязанова — понад три десятки фільмів, більшість з яких були культовими у СРСР і залишаються такими понині. Чого варті соцільні комедійні мелодрами «Іронія долі, або З легкою парою», «Гараж», «Службовий роман», «Забута мелодія для флейти», «Небеса обiтовані», той же фільм «Стережись автомобіля»! А лірична «Карнавальна ніч», яка за оспівані Людмилою Гурченко «п’ять хвилин» зробила Рязанова знаменитим, а саму актрису–початківця — ледь не секс–символом молоді 1960–х!

Остання стрічка Ельдара Олександровича — «Андерсен. Життя без любові» (2006 рік) — не принесла успіху ні репутаційного, ні комерційного. Бюджет її склав кількадесят мільйонів доларів, а повернути після прокату вдалося заледве десяту частину. Відтак Рязанов уже не знімав, за винятком телепроетку «Карнавальна ніч–2», присвяченого 50–річчю свого першого кіноуспіху. В одному з останніх інтерв’ю він зізнався, що знімати більше не буде — не хоче ходити по продюсерах iз простягнутою рукою. Утім навіть того, що режисер «назнімав» за радянський час, вистачить ще на десятки років і на кілька поколінь: кожного року, ввечері 31 грудня, один iз телеканалів обов’язково покаже «Іронію долі», бо який Новий рік без цього кіно?!