Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Активні шукачі старовини у стінах музею археології Харківського національного університету ім. Каразіна влаштували традиційний показ раритетів, які вдалося підняти з історичних глибин протягом останнього сезону. Цього року розкопки вели у Харківській і Полтавській областях та на місці Херсонесу. Звідси, власне, і розмаїття самих знахідок: у колекції є все, починаючи від зброї і завершуючи простою жіночою прикрасою у вигляді раціональної шпильки. Є і речі, цінність яких зрозуміла переважно історикам, як, наприклад, звичайнісінький черепок від глечика з уривками якихось таємничих написів. Унікальною знахідкою у даному випадку фахівці називають саме ці незрозумілі «каракулі». «Написи дуже цінні, — коментує ситуацію для непосвячених начальник експедиції «Цитадель» у Херсонесі Андрій Домановський. — Ті ж, що знайшли ми, — найвірогідніше, оригінальні, і у них йдеться про історію Півдня України». Тут же археологам вдалося знайти також монету, яка ще ніким і ніде не була описана. Одиничність екземпляра автоматично додала йому цінності.
Рідкісною нумізматичною знахідкою похвалилися і учасники експедиції, що працювала на місці колишньої Цареборисівської фортеці в Ізюмському районі Харківщини. Тут під час розкопок археологи знайшли справжнісінький скарб: 12 срібних монет часів Івана Грозного. Господар грошей, сума яких за тогочасними мірками свідчила про його неабиякі статки, сховав своє добро у заздалегідь викопаній ямці. «Усі монети збереглися досить добре, усi вони добре читаються, — розповіла керівник експедиції, директор Слобожанської археологічної служби Ірина Голубєва. — Припускаю, монети були покладені не в гаманець, а в хусточку. Тобто взяли якусь тканину, загорнули ряд монет, потім ще поклали і ще раз загорнули».
Розкопки на місці Цареборисівської фортеці, закладеній за наказом Бориса Годунова у 1599 році (вона вважається першим містом Слобідської України), ведуться дев’ять років поспіль і ще жодного разу археологи не приїжджали звідти з порожніми руками. Цьогорічна експедиція, в якій брали участь 15 чоловік, виявилася найбільш успішною, оскільки шукачам старовини вдалося розкопати частину фортеці, де проживала її еліта. Багаті люди, як з’ясувалося, не шкодували грошей на зброю, посуд, прикраси і навіть музичні інструменти: до рук археологів потрапив справжнісінький варган. Загалом у Цареборисівську цього року вдалося знайти більше 600 артефактів.
Знайдені раритети учасники експедицій планують передати музеям, оскільки археологічне сховище університету вже налічує понад 200 тисяч екземплярів і давно переповнене. Втім більшість знахідок все ж таки залишаться у власності ВНЗ, адже тут вирішили відкрити власний музей археології і етнографії Слобідської України і вже виділили для нього приміщення. По завершенні там ремонту найцінніші археологічні знахідки зможуть побачити усі бажаючі.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Сьогодні, 20 лютого, минає 138 років від дня народження визначного представника української музичної культури XX століття Василя Барвінського — композитора, піаніста, музичного критика, педагога, диригента, організатора музичного життя. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>