Активні шукачі старовини у стінах музею археології Харківського національного університету ім. Каразіна влаштували традиційний показ раритетів, які вдалося підняти з історичних глибин протягом останнього сезону. Цього року розкопки вели у Харківській і Полтавській областях та на місці Херсонесу. Звідси, власне, і розмаїття самих знахідок: у колекції є все, починаючи від зброї і завершуючи простою жіночою прикрасою у вигляді раціональної шпильки. Є і речі, цінність яких зрозуміла переважно історикам, як, наприклад, звичайнісінький черепок від глечика з уривками якихось таємничих написів. Унікальною знахідкою у даному випадку фахівці називають саме ці незрозумілі «каракулі». «Написи дуже цінні, — коментує ситуацію для непосвячених начальник експедиції «Цитадель» у Херсонесі Андрій Домановський. — Ті ж, що знайшли ми, — найвірогідніше, оригінальні, і у них йдеться про історію Півдня України». Тут же археологам вдалося знайти також монету, яка ще ніким і ніде не була описана. Одиничність екземпляра автоматично додала йому цінності.
Рідкісною нумізматичною знахідкою похвалилися і учасники експедиції, що працювала на місці колишньої Цареборисівської фортеці в Ізюмському районі Харківщини. Тут під час розкопок археологи знайшли справжнісінький скарб: 12 срібних монет часів Івана Грозного. Господар грошей, сума яких за тогочасними мірками свідчила про його неабиякі статки, сховав своє добро у заздалегідь викопаній ямці. «Усі монети збереглися досить добре, усi вони добре читаються, — розповіла керівник експедиції, директор Слобожанської археологічної служби Ірина Голубєва. — Припускаю, монети були покладені не в гаманець, а в хусточку. Тобто взяли якусь тканину, загорнули ряд монет, потім ще поклали і ще раз загорнули».
Розкопки на місці Цареборисівської фортеці, закладеній за наказом Бориса Годунова у 1599 році (вона вважається першим містом Слобідської України), ведуться дев’ять років поспіль і ще жодного разу археологи не приїжджали звідти з порожніми руками. Цьогорічна експедиція, в якій брали участь 15 чоловік, виявилася найбільш успішною, оскільки шукачам старовини вдалося розкопати частину фортеці, де проживала її еліта. Багаті люди, як з’ясувалося, не шкодували грошей на зброю, посуд, прикраси і навіть музичні інструменти: до рук археологів потрапив справжнісінький варган. Загалом у Цареборисівську цього року вдалося знайти більше 600 артефактів.
Знайдені раритети учасники експедицій планують передати музеям, оскільки археологічне сховище університету вже налічує понад 200 тисяч екземплярів і давно переповнене. Втім більшість знахідок все ж таки залишаться у власності ВНЗ, адже тут вирішили відкрити власний музей археології і етнографії Слобідської України і вже виділили для нього приміщення. По завершенні там ремонту найцінніші археологічні знахідки зможуть побачити усі бажаючі.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
