Згадати артистів, які творили славу українського оперного мистецтва, вирішили в Національному театрі опери і балету імені Тараса Шевченка. Видатних, геніальних і непересічних тут було настільки багато, що проект «Золоті сторінки Київської опери» обіцяє бути одним із найтриваліших в історії театру. Фотовиставка, вистава–посвята, ювілейна афіша тощо — так планують нагадувати сучасним опероманам про «митців, які склали славу театру в 50—90 роках минулого століття, але вже відійшли у вічність». Перший у цьому списку — український бас Василь Іларіонович Пазич (1925—1997). Він виконав близько п’ятдесяти оперних партій, серед яких — Карась («Запорожець за Дунаєм»), Виборний («Наталка Полтавка»), Тур («Богдан Хмельницький»)... «Ви уявіть собі, на цій сцені співали Іван Паторжинський, Борис Гмиря, Андрій Кикоть, і серед цього сузір’я не загубився Василь Пазич», — не приховує свого захоплення директор Національної опери Петро Чуприна. Працював він і з молодшим поколінням вокалістів, на виставці, яку облаштували у фойє театру, є світлини, де поряд з Пазичем Анатолій Солов’яненко, який був його партнером у виставах «Богема», «Травіата»... Пазич також знімався у фільмах Івана Кавалерiдзе, викладав...
Донька Василя Іларіоновича Наталя Калініна, яка є куратором проекту «Золоті сторінки Київської опери», розповіла, що виношувала цю ідею років десять. «Зараз наші молоді співаки їдуть вчитися за кордон, — говорить Наталя Василівна. — Але техніку та натхнення можна брати з нашого ж минулого, послухавши записи вітчизняних корифеїв оперного мистецтва. Цей проект допоможе також формувати культуру сприйняття і розуміння оперного мистецтва, якої зараз, на жаль, не вистачає».
Світлій пам’яті Василя Пазича присвятили оперу Дж. Россіні «Севільський цирульник», яку в театрі покажуть сьогодні. Цього ж вечора звучатиме і голос Пазича. В «Севільському цирульнику» зразка другої половини минулого століття Василь Іларіонович виконував партію Базиліо, нині у цій ролі — соліст Національної опери Сергій Магера.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
