КПК для заможних

За кілька днів — 20 листопада — набирає чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс (КПК), який повністю змінює судову та слідчу процедуру в країні. Ухвалений Верховною Радою о четвертій ранку 13 квітня, після пришвидшеного опрацювання понад 3700 правок, він викликав чимало запитань у громадськості, яка закликала Президента не підписувати закон через порушення процедури його ухвалення. Але глава держави не дослухався, тож новий КПК таки запроваджується через півроку після автографа Януковича. Позавчора влада навіть провела координаційну нараду із силовиками з метою «звірити годинники» щодо подальшої «боротьби з корупцією і злочинністю в умовах реформування кримінально–процесуального законодавства». На адресу нового КПК від Президента, керівників Генпрокуратури, МВС, СБУ, ДПСУ, Держмитслужби, Мін’юсту, Верховного Суду і Вищого спеціалізованого суду лунала лише хвала. Тоді як в середовищі незалежних експертів і правників застерігають: кодекс лише імітує реформування кримінальної юстиції, а небезпека його комерціалізації дуже велика.

Новації

«УМ» уже повідомляла про головні новації КПК 2012 року. На відміну від КПК 1961 року (за яким країна ще живе у ці дні), у новому законі запроваджується суд присяжних (якого раніше вимагали Юлія Тимошенко і Юрій Луценко), введення посади слідчого судді, поняття «розумних термінів розслідування», запровадження Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (для входу в систему зареєстрованих злочинів кожен слідчий отримав персональний електронний ключ).

На думку Генпрокурора Віктора Пшонки, зміни дають нові ефективні важелі для боротьби з корупцією: угода зі слідством про визнання вини (замість явки з повинною), дистанційне досудове прова­дження, введення нового інституту негласних слідчих дій. Один iз головних розробників КПК, радник Президента Андрій Портнов додає, що в усіх судах країни вже обрано слідчих суддів і визначено суддю, який спеціалізується на справах неповнолітніх.

КПК передбачає також дороге технічне переоснащення судів, зокрема, можливість здійснення процесуальних дій у режимі відеоконференції. Але ця норма КПК нині виконана лише частково.

Змінами передбачається створення Державного бюро розслідувань (ДБР) — нового органу, якому перейде розслідування злочинів, скоєних високопосадовцями, правоохоронцями і суддями. Але тут влада вирішила не поспішати і передбачила перехідний період: ДБР мають створити протягом п’яти років. За словами Генпрокурора, протягом цього часу посадові злочини, як і раніше, розслідуватимуть органи прокуратури, СБУ та МВС. Відтак слова очільника ГПУ, що з наступного вівторка «країна житиме в новому правовому просторі», є дещо поспішними.

За новим КПК, захисниками можуть стати тільки адвокати, зареєстровані в реєстрі. До цих пір у цей список можна було включати родичів і близьких. Ця норма не торкнеться тих захисників, які приступили до своїх обов’язків до 20 листопада. Основні ідеологи кодексу (Портнов, Пшонка) наголошують, що новий КПК не принесе ніякого полегшення найвідомішій засудженій країни Юлії Тимошенко. Так, її адвокатами і надалі зможуть бути донька та окремі нардепи, але лише за «старими» справами. «Всі кримінальні справи, які були направлені до суду до 19 листопада, розглядатимуться в рамках старого КПК», — пояснює Генпрокурор і додає, що Юлії Володимирівні «не світить» ні зміна вироку в «газовій справі», ні дострокове звільнення.

Ризики

У свою чергу, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Микола Сірий не поділяє оптимізму влади і вважає, що новий КПК є імітацією реформування кримінальної юстиції. «Це ілюзія, якщо вважати, що в псевдодемократичному порядку, в якому країна живе майже три роки, може діяти демократичний КПК», — каже пан Сірий.

За словами правника, запропонована реформа кримінальної юстиції може перетворитися на зброю, за допомогою якої держава зможе втручатися в приватне життя людей, економіку та інші сфери. Тим більше що в новому кодексі розбалансовано систему доведення, а також розширено перелік підстав для затримання особи чи взяття її під варту.

Президент Ліги захисту прав людини, адвокат Ігор Годецький додає, що новий КПК обмежує розвиток адвокатури. «Суспільство не має коштів для того, щоб наймати нормальних адвокатів. А в бюджеті не передбачені кошти на оплату роботи безкоштовних адвокатів. У нас щороку фіксується півмільйона злочинів і лише 30 тисяч адвокатів», — обурюється пан Годецький.

На думку Миколи Сірого, небезпечним є і процес комерціалізації нового КПК. Бо, з одного боку, кодексом краще захищено власність (арешт майна підприємства тепер можна здійснити лише за рішенням суду, а не за розпорядженням прокурора, як раніше), а з іншого — така новація діє лише в державах з незалежною Фемідою.

Комерційною, на думку­ правника, є і система застосування запобіжних заходів. «Якщо до бюджету більше даєш, значить, твої права будуть захищені більше і ти скоріше отримаєш заставу, а не взяття під варту», — пояснює пан Сірий і додає, що для підсудних зростуть витрати на захист. Бо тепер сподіватися на ефективний захист одного адвоката буде важко, доведеться «наймати юридичні фірми або групи захисників».

Звільнені

Розробники закону запевняють, що з введенням нового КПК слідчі ізолятори розвантажаться вже протягом грудня–січня. Бо судді рідше арештовуватимуть підозрюваних. На вищезгаданій нараді голова Ради суддів Ярослав Романюк запевняв Президента, що з 8 тис. суддів більше половини (5 тис. осіб) вже пройшли тренінги щодо нововведень кодексу, затверджено і список присяжних, а в самих судах замінено залізні клітки на прозорі.

Але звільнятимуть не лише арештантів, а й їхніх слідчих. Генпрокурор Віктор Пшонка вже попередив своїх підлеглих про кадрову відповідальність за прорахунки при впровадженні в роботу нового КПК. Адже слідчі прокуратури по­збавлені функції досудового розслідування, яка переходить до МВС. «Я сказав скоротити зі ста до п’ятдесяти, а в деяких ще по 160 осіб лишилося... Чого ви чекаєте? Щоб я вам усім телефонував?» — роздратовано питав підлеглих Генпрокурор і пообіцяв, «якщо в когось щось не запрацює, то буде несолодко».

Спокійнішим є голова СБУ Ігор Калінін, який запевняє, що після запровадження нового КПК суттєвих скорочень особового складу спецслужби не передбачається. «Буде перепрофілювання певних функцій наших співробітників, і в рамках завдань нового КПК кожен знайде собі застосування», — каже пан Калінін, хоча й не виключає, що окремі слідчі СБУ перейдуть в інші правоохоронні відомства за власним бажанням.

Водночас Президент Віктор Янукович, анонсуючи проведення реформ правоохоронних органів, закликав «ліквідувати неефективні органи, посиливши оперативну ланку». При цьому глава держави застеріг силовиків від бездумного скорочення ефективних підрозділів.