Одна з найвідоміших у країні художніх галерей святкує 90 років від дня заснування. Київський національний музей російського мистецтва привітав Віктор Янукович (його натхненне звернення розміщено на офіційному сайті Президента, утім не відомо, коли Віктор Федорович бував у музеї востаннє і чи бував). А на урочистому відкритті приуроченої до ювілею виставки побував реформатор музейної справи міністр культури Михайло Кулиняк. Керівництву цього культурного осередку та його науковому колективу пощастило не потрапити під «зачистку» музейників, яка охопила цьогоріч помітні музеї країни, тож наразі вони радо вітали пана Кулиняка.
Із багатого фонду в 12 тисяч експонатів співробітники Музею російського мистецтва вибрали три десятки, але це не звичайні твори. Окремі полотна не входять до головної експозиції і «живуть» у запасниках, тому що не мають надзвичайної цінності, проте, на думку музейників, вирізняються цікавими сюжетами та колористикою. До таких належать, наприклад, «Натюрморт. Квіти та овочі» Нікітіна, «Ерос і Психея» Тулова, портрети Катерини та Івана Ханенків пензля Пеллегріні. Або — рідкісне для мариніста Айвазовського полотно «Волга біля Жигулівських гір». Водночас назву «Приховані скарби» допомагають виправдати відреставровані ікони XVII ст. — «Спас типу Яре Око» та «Богоматір Тихвинська з вибраними святими і сценами житія».
ДОВІДКА «УМ»
Музей відкрився у 1922 році як Київська картинна галерея і на початках був майданчиком для експозиції не тільки російського, а й західного та українського мистецтва. Первинна експозиція становила всього 200 творів, переважно це були картини, «запозичені» більшовиками у меценатів Терещенків, у націоналізованій садибі яких і розташувався музей. До речі, саме відкриття галереї також мало «політичний» мотив — його було приурочено до п’ятої річниці пролетарської Жовтневої революції.
Під час окупації в Другу світову музей було евакуйовано до Уфи. Внаслідок переїзду і загалом за часи війни збірня втратила близько півтори тисячі одиниць, багато картин вивезли загарбники до Німеччини.
Після війни вирішено було, що музей спеціалізуватиметься на творах російського мистецтва, позаяк таких була більшість. І зараз київський музей залишається найбільшою збіркою творів російського мистецтва поза межами РФ.