Мить тріумфу з обраним на другий термін президентом Бараком Обамою і першою леді Мішель розділили віце-президент США Джо Байден та його дружина Джилл. (Рейтер.)
Іще років півтора тому здавалося, що другий термін першому в історії темношкірому президенту США точно не світить — надто сильним було розчарування виборців від розбіжності між словами харизматичного Обами в ролі кандидата і його справами як президента.
Проте вже на початку виборчої кампанії–2012 ситуація змінилася. Можливо, республіканці просто не змогли знайти Обамі справді сильного конкурента. Хоча 65–річний екс–губернатор Массачусетсу Мітт Ромні бився гідно — кандидати йшли фактично «плече в плече». Заради того, щоб перемогти у праймеріз, Ромні довелося кардинально змінити риторику. Як нагадують американські оглядачі, під час перебування на губернаторській посаді він провадив доволі помірковану й прагматичну політику, навіть підтримував легалізацію одностатевих шлюбів і узаконення абортів. Але заради того, щоб здобути симпатії консервативного республіканського електорату, різко «змінив» свої погляди на ці питання. Запровадивши у Массачусетсі загальне медичне страхування, Ромні став активно боротися проти нього, коли Обама почав робити те саме на федеральному рівні. І так далі.
Напередодні виборів соціологічні дослідження давали обом кандидатам по 49% голосів. Хто переможе, залежало передусім від дев’яти «невизначених» штатів — саме за те, щоб схилити їхніх виборців на свій бік, особливо затято боролися команди Ромні та Обами. Проте на США несподівано налетів руйнівний ураган «Сенді», і за тиждень до голосування кандидатам довелося призупинити виборчу кампанію. Для республіканця, який виступав у ролі «того, хто наздоганяє», цей вимушений простій виявився вирішальним. Натомість Обама отримав перевагу як президент, який бореться з наслідками стихії.
Обамі вдалося схилити на свій бік «невизначені» штати Колорадо, Айову, Пенсильванію, Мічиган, Міннесоту й Вісконсин. А вирішальними для нього стали підсумки голосування в Огайо.
Мітту Ромні так і не судилося стати першим в історії США президентом–мормоном — принаймні на цих виборах. Хоча він був такий переконаний у своїй перемозі, що, за свідченням із джерел у штабі, навіть текст післявиборчої промови приготував тільки на випадок перемоги. Тому довелося імпровізувати: привітавши опонента з перемогою, Ромні побажав «усього лише найкращого прихильникам і соратникам Барака Обами, його виборцям, але передусім — самому панові президенту, його дружині та їхнім дочкам». «Я молюся за успіх президента в управлінні країною», — наголосив республіканець.
Барак Обама, появу якого у його штабі в рідному Чикаго соратники зустріли оваціями, у свою чергу розсипався в компліментах Ромні, який «вирішив присвятити себе Америці». І, привітавши його із завершенням напруженої кампанії, пообіцяв «зустрітися й обговорити, що ми можемо зробити разом для того, щоб надати Америці новий імпульс». «Ми наполегливо боролися один з одним під час кампанії, але це сталося лише через те, що ми обидва дуже любимо нашу країну», — наголосив новий–старий президент.
Політика Вашингтона щодо Києва після перемоги Барака Обами залишиться незмінною, запевнив посол США в Україні Джон Теффт. Утім, за його словами, і в разі перемоги Ромні якихось радикальних змін очікувати було б не варто, попри те, що саме на це розраховували українські симпатики республіканця. Після того як кількість потенційних голосів за Обаму в Колегії виборників перевалила за вирішальні 270, в українському сегменті інтернету з’явилася тенденція посипати голову попелом: мовляв, чого хорошого чекати від Барака, який зі своїм «перезавантаженням відносин» із Росією «остаточно забив» на Україну. Так, критичні заяви на адресу Києва щодо переслідування опозиції, недемократичності, непрозорості тощо з Білого дому лунають регулярно, проте як серйозного гравця на міжнародній арені Сполучені Штати нашу державу вже давно не розглядають.
Тоді як прихід до влади республіканця (а саме Республіканську партію традиційно підтримувала у США більшість українських іммігрантів) принаймні змінив би цю сумну для нас тенденцію, адже Ромні раніше називав Росію «головним зовнішнім ворогом». Хоча ближче до завершення виборчої кампанії опонент Обами від цього терміну фактично відмовився.
Утім експерти схильні погодитися, швидше, з послом Теффтом — іще до виборів більшість із них прогнозували стабільність зовнішньополітичного курсу США, незалежно від постаті наступного господаря Білого дому. Адже передусім президентові належить розв’язувати внутрішні проблеми, яких зараз у США вистачає: стрімке зростання й без того гігантського державного боргу (понад 16 трильйонів доларів), погіршення економічної ситуації, соціальні негаразди.
Хоча певна інтрига все ж залишається. Адже зовнішня політика США значною мірою залежить від очільника зовнішньополітичного відомства — Держдепартаменту. Хілларі Клінтон, яка обіймала цю посаду впродовж першого президентського терміну Барака Обами, вже неодноразово заявляла, що незалежно від результатів цих виборів, після інавгурації нового глави держави залишить свою посаду. Стомилася й хоче більше уваги приділяти сім’ї...
Щоправда, кілька тижнів тому пані Клінтон визнала, що «в разі потреби» могла б принаймні на певний час «передумати». Але, швидше за все, невдовзі у США з’явиться новий держсекретар. Хто ним буде — наразі невідомо.
Щодо економічних наслідків переобрання Обами на другий термін, то передусім слід чекати певного падіння курсу долара на світових валютних ринках. За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, Обама схильний «друкувати долари» і покривати дефіцит держбюджету за рахунок емісії, дотримуючись позиції, що збільшення держфінансування стимулюватиме зростання економіки. Водночас це означатиме зростання загальносвітових цін на товари в доларах, що позитивно вплине на український експорт. Правда, «маленькому українцю» з того радості мало, адже вартість нерухомості й товарів для нас із вами також зросте...
Українські користувачі соціальних мереж за виборами президента США стежили не без посмішки, мимохіть порівнюючи їх із подіями в наших ОВК і ЦВК.
Taras Shamayda: «На виборах президента США — знову інтрига. Спочатку всі думали, що переміг Обама. Але після перерахунку за скаргою кандидата Пупкінса несподівано вперед вирвався раніше маловідомий кандидат Пилипишин. Однак після штурму виборчкому в Огайо спецпідрозділом ФБР за підсумками 100% протоколів схоже, господарем Білого дому стане член Партії регіонів Травянко.
Andrew Zatserkovny: «Збираємось на 10:00 на Капітолії і не розходимось, поки Обама не визнає своєї поразки».
Olexander Severyn: «Молодики спортивної статури з охоронних структур Ромні блокують виборчі дільниці, Обама їздить по країні разом із загоном «морських котиків» і тисне на колегію виборщиків, деякі виборщики повтікали з виборчою документацією, у кількох штатах зникли протоколи з мокрими печатками».
За Барака Обаму проголосувало 57 млн. 533 тис. 384 виборці, за Мітта Ромні — 55 млн. 716 тис. 910.
Серед прихильників чинного президента більше жінок (55% проти 44% у Ромні), у підтримці республіканця переважали чоловіки.
За даними екзитполу, проведеного Сі–Ен–Ен, у віковій категорії до 45 років переважають виборці Обами, тоді як Ромні підтримує більше зрілих людей: серед американців віком 18–29 років за демократа проголосувало 60%, за кандидата від Республіканської партії — 37%; голоси виборців 30–44 років розділилися, відповідно, 52% на 45%; 45–64 років — 47% та 51%; 65 років і старші — 44% на 56%.
За темношкірого Обаму також проголосувало 93% афроамериканців (які загалом становлять 13% від загальної кількості виборців) і 71% латиноамериканців (10% від загальної кількості виборців). Серед білого населення, до якого належить 72% наділених правом голосу американців, переважала підтримка Ромні — 59%.
Президент України Віктор Янукович привітав Барака Обаму з переобранням на посаду президента США. «Довіра вам особисто і курсу вашої адміністрації, яку підтвердив американський народ, має бути надійною запорукою успішної реалізації розпочатих вами реформ та ефективного подолання сучасних викликів, які постали перед США», — цитує привітання Януковича його прес–служба. Глава нашої держави висловив переконання, що під час другої президентської каденції Обами відносини стратегічного партнерства між Україною і США й надалі плідно розвиватимуться у дусі дружби, взаєморозуміння та конструктивного співробітництва на благо народів обох країн. І побажав Обамі міцного здоров’я й нових успіхів у відповідальній державній діяльності.
Не президентом єдиним
Паралельно з президентськими виборами у США відбувалися вибори до Палати представників Конгресу, третини складу Сенату, 13 губернаторів, а також місцевих парламентів. Станом на вчора по обіді підрахунок голосів іще тривав, але вже відомо, скажімо, що новим конгресменом від штату Массачусетс став 32–річний Джо Кеннеді ІІІ, онук убитого 1968 року кандидата в президенти Роберта Кеннеді. Представники політичного клану Кеннеді були незмінно присутні у Конгресі США з 1947 по 2010 рік, коли Патрік Кеннеді програв перевибори до вищого законодавчого органу США. Тепер присутність клану Кеннеді відновлено.
За попередніми даними, внаслідок часткових перевиборів республіканці зберегли більшість у Палаті представників, а демократи — у Сенаті
У кількох штатах відбулися також місцеві референдуми. Зокрема, у Флориді 55% мешканців виступили проти фінансування абортів з громадських коштів. А мешканці штату Колорадо 53% голосів «за» провели рішення про легалізацію марихуани. Таким чином, Колорадо став першим штатом США, де цей наркотик можна легально вживати і вирощувати, але не для продажу.
У Каліфорнії виборці не підтримали скасування смертної кари
Штати Мен і Меріленд та столиця країни Вашингтон проголосували за легалізацію одностатевих шлюбів. На даний момент гомосексуальні шлюби заборонені у 31 штаті, а дозволені у Коннектикуті, Айові, Массачусетсі, Нью–Гемпширі, Нью–Йорку та Вермонті. Але у випадку цих штатів рішення про легалізацію були ухвалені законодавчими органами, а не шляхом референдуму. До слова, на цих виборах до Сенату США вперше пройшла лесбійка, яка не приховує своєї орієнтації, — представниця Демократичної партії Таммі Болдуїн.
У Києві з нагоди виборів президента США снідали й фотографувалися з кандидатами
Українські журналісти, експерти, політики та інші запрошені традиційно могли стежити за перебігом президентських виборів у США в «прямому ефірі» у будівлі американського посольства в Києві. Учора о 6–й ранку за київським часом (о 8:00 за тихоокеанським), коли на Західному узбережжі Сполучених Штатів закрилися останні виборчі дільниці, посол Джон Ф. Теффт приймав гостей на «виборчому» сніданку. Подавали страви та наїдки, характерні для тих штатів, звідки походять кандидати у президенти.
Символічно віддавши свій голос за Барака Обаму чи Мітта Ромні, гості мали можливість потрапити до штабу кожного з кандидатів — одну кімнату в посольстві оздобили символікою Обами, іншу — Ромні. І з демократом, і з республіканцем можна було навіть сфотографуватися — картонні фігури в повен зріст були «як живі». Коли ім’я переможця стало майже очевидним, пан посол трохи посунув Обаму наперед, передбачаючи, що його популярність серед присутніх різко зросте.
У своїх промові Джон Теффт зазначив, що конкуренція на цих виборах була дуже високою, а головне — показала: обидва кандидати дослухаються до виборців і реагують на потреби та бажання громадян.
Наголосивши на прихильності Сполучених Штатів до народу України і її демократичних устремлінь, пан посол у розмові з журналістами зазначив, що після виборів політика Вашингтона щодо нашої держави не зміниться. «США і надалі співпрацюватимуть з Україною і підтримуватимуть розвиток демократії в Україні», — цитує Теффта Радіо «Свобода». За словами амбасадора, і Демократична, і Республіканська партії США «мають спільний підхід щодо просування демократичних цінностей і здійснення політики у Східній Європі», тож і в разі обрання Мітта Ромні змін у ставленні до України очікувати було б не варто.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
