За хамство — на 15 дiб

Національне агентство з питань державної служби взялося за виховання чиновників. Відповідним наказом днями було внесено зміни до Загальних правил поведінки державного службовця. Тож відтепер чиновникам доведеться стримуватися, аби не нагримати навіть на найприскіпливіших відвідувачів.

Нові правила, зокрема, вводять положення, за яким держслужбовці мають «додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки, культури спілкування (уникати нецензурної лексики, не допускати використання підвищеної інтонації під час спілкування)». Крім того, згідно з наказом, якщо державний чиновник отримує доручення, що суперечать законодавству або становлять загрозу правам, свободам чи інтересам громадян, юридичних осіб, держави або суспільним інтересам, він зобов’язаний негайно у письмовій формі повідомити про це керівника органу державної влади, в якому він працює. Оновлений документ також передбачає, що про «виявлення неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) для чиновника складається акт у довільній формі, в якому зазначаються характеристики отриманого та обставини, за яких це було виявлено».

«Такі норми для чиновників повинні мати місце, але краще б це затвердили на законодавчому рівні. До чиновників звертається населення, тому вони мусять подавати гарний приклад і відповідати довіреному їм статусу. В жодній країні світу, напевно, немає такого хамства і поведінки, як у представників наших виконавчих органів», — каже «УМ» Василь Нудний, завідуючий навчально–методичним кабінетом української мови і літератури Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.

За порушення правил етичної поведінки державні службовці несуть відповідальність відповідно до статті 18 Закону України «Про правила етичної поведінки», яка передбачає дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та матеріальну відповідальність з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Тож, якщо відвідувач держустанови напише скаргу, приміром, про хамське ставлення у податковій чи ЖЕКу, чиновника можуть зобов’язати сплатити штраф від 51 до 98 грн. або навіть можуть заарештувати на 15 діб. Щоправда, як визначатимуть ступінь провини чиновників і чи не стануть вони жертвами наклепу скривджених прохачів, в Нацагентстві пояснити не можуть.

Водночас юристи вважають, що такі ухвали більше схожі на піар–хід, аніж на створення справді дієвого механізму, здатного докорінно щось змінити. «З точки зору юриспруденції, стягнення таких штрафів розцінюватиметься як незаконна діяльність. Будь–які санкції повинні бути закріплені на законодавчому рівні, що входить до компетенції тільки Верховної Ради. Всі інші установи чи клуби за інтересами видають розпорядження, які можуть мати винятково рекомендаційний характер і не несуть жодного законодавчого чи правомірного ефекту. Якби цей кодекс ухвалили як законодавчий акт, то це було б украй актуальним і ефективним рішенням», — переконаний юрист Юрій Денисенко.