І радий би у рай, так гріхи не пускають...

Ігор Афанасьєв — один із найпопулярніших сучасних драматургів українського театру. Незважаючи на те, що основним видом його творчості все ж таки залишається режисура, п’єси Афанасьєва в театральних афішах сьогодні зустрічаються значно частіше, ніж більшості його колег по перу. Пояснень цьому факту може бути кілька. По–перше, свої сюжети режисер вибудовує з прицілом на постановку — це логічно. По–друге, він не заморочується надскладними формами, розрахованими на спеціалістів, а викладає свої ідеї максимально доступно. Як результат — одна лише його п’єса «Поміж небом і землею» має вже кілька сценічних варіацій (вона, зокрема, присутня в афішах театрів Житомира, Херсона, Сімферополя...) Днями свою «голлівудську мрію на 2 дії» Ігор Афанасьєв поставив на Камерній сцені Театру Франка.

Фарс «Поміж небом і землею» — це історія про те, як на перетині життя земного і небесного зустрілися три жінки. Балансуючи між «до» і «після», вони не поспішають визначитися зі своїм місцем знаходження. З одного боку — їх уже чекають в іншому просторі (Джулія, її сестра Синтія та племінниця Мімі потрапили в аварію). А з іншого — цим трьом ще треба завершити свої земні справи, з’ясувати стосунки, адже, як виявляється, всі вони мали за коханця одного і того ж чоловіка, благовірного Джулії, про амурні подвиги якого та навіть не здогадувалася. Курйозні викриття, погрози змінити заповіт, спопеляюча ненависть до суперниці, що змінюється бажанням порозумітися і пробачити — як–не як, рідна кров! — нервові зриви, під час яких справжня жінка ніколи не забуває підправити макіяж і набути ефектної пози... Словом, життя — як воно є, тільки дуже концентроване. А ще — прикрашене відомими шлягерами у виконанні Жанни Боднарук та елементами шоу–бізу, до якого головна героїня має безпосередній стосунок.

Головні ролі у цьому квартеті родичів зіграли Володимир Нечепоренко, Людмила Смородіна, Ірина Дворянин, Ксенія Вертинська. Є у виставі і неодухотворений персонаж, жіночий манекен у вишуканій білизні. З ним час від часу танцює ловелас Антоніо: для такого красеня–мужчини три дами серця — не межа.