У бастіон «Регіонів» — із нашим законом

Спостерігати за виборами в «найгарячіших» регіонах я почав із 2004 року (тоді — як голова «Студентського братства»). Читачі «УМ» зі стажем, мабуть, пам’ятають репортажі з Донбасу, що намагався всіма правдами й неправдами «накрутити» голосування за Януковича. Тепер я вкотре спостерігав за виборами у «твердині донецьких», і мушу сказати, що нинішня кампанія за розмахом фальсифікацій подекуди дуже нагадує ту, що вразила світ у 2004–му й призвела до радикального рішення Верховного Суду.

Які тенденції цих виборів на Донбасі було видно «неозброєним оком»

Цьогоріч частина тих, хто називає себе опозицією, фактично «зливали» вибори, і чи не найяскравіше це було видно саме на Донбасі. Наприклад, у місті Ровеньки, де ми фіксували порушення під час голосування, на дільниці не прийшли спостерігачі від «УДАРу». Натомість у суботу вони пікетували місцевий штаб партії Кличка, яка відмовилася від власних уже зібраних та навчених спостерігачів і не збиралася замінювати їх іншими.

У Красному Лучі деякі опозиційні партії перед виборами, навпаки, замінили дійсно не підконтрольних владі членів комісій більш лояльними. А керівник місцевого штабу «Батьківщини» в переддень виборів, коли я запропонував обмін інформацією про порушення, просто відмовилася дати мені номер свого телефону, так само, як і телефон єдиного члена ОВК від опозиції. Іронія долі полягає в тому, що після розгрому та блокування міліцією скандальної виборчої дільниці у місті Вахрушевому мені довелося «опікуватися» саме відстороненим спостерігачем від «Батьківщини» та везти його в окружну комісію й допомагати зі складанням акту про порушення його прав...

Дільниця № 440898 як дзеркало виборів на Донбасі

Вахрушеве — це типове для Луганщини шахтарське місто. Але нетиповим став вибір його мешканців. Зокрема, на дільниці №440898 висуванець Партії регіонів Юрій Терніков набрав голосів у чотири з гаком рази менше, ніж його конкурент–самовисуванець Валерій Мошенський. Коли це з’ясувалося, провладні учасники засідання ДВК зажадали перерахунку голосів. Потім — ще одного перерахунку. Та розрив залишався. Бюлетені запакували, спостерігачам видали копії протоколів. Щойно спостерігачі вийшли з приміщення, на комісію здійснили напад невідомі «братки», розбили вікна і знищили частину бюлетенів.

Володимир Омеляненко — шахтар, офіційний спостерігач від «Батьківщини» — назвав прізвище нападника: Шахов, представник місцевої організації «Руського блоку». Проте Омеляненка як «непотрібного» свідка, всупереч закону, більше не пропускали на дільницю. ДВК залишалася без нагляду будь–кого з опозиції. Тож я пробрався в приміщення заблокованої правоохоронцями комісії через розбите нападниками вікно. Побачив розкидані на підлозі документи та уривки документів, схожих на бюлетені. Члени комісії сиділи тихо, а правоохоронці опитували когось просто за столом для засідання комісії.

Я не виключав варіанту, що за таке «несанкціоноване проникнення» мене можуть і арештувати. Але вважав, що не можу залишити сваволю без відповіді. Перед дільницею було багато представників громадськості, члени партії «Свобода» у вишиванках, але міліція, пропустивши на дільницю одну людину, інших залишила надворі. Невдовзі вони роз’їхалися, а я опинившись у ДВК, закликав членів комісії впустити спостерігача Омеляненка, який був раніше зареєстрований на цій дільниці. У відповідь члени ДВК повідомили, що засідання не проводять, а «просто відпочивають».

Після якогось сигналу вони всі одночасно встали і, не заповнюючи жодного протоколу, почали рахувати розірвані шматки бюлетенів, піднімаючи їх із підлоги — фактично, з місця злочину. Коли я вказав на неприпустимість таких дій, вони почали всі разом тікати від мене в одну з класних кімнат. Міліція намагалася не пустити мене до того приміщення, але після шарпанини протиснутися таки вдалося. За вчительським столом сиділа пані міліціонер, яка відмовилася представитися, тоді як члени комісії слухняно розташувалися на учнівських місцях. Вони тікали від мене і в третю кімнату — ховалися, наче діти. Йти геть, знаючи свої права як журналіста, я відмовлявся. Голова комісії пустила по колу підписувати якийсь папірець. Члени ДВК ставили автографи не дивлячись, якось кумедно і по–дитячому ховаючись від моїх очей.

Через півгодини представники міліції попередили мене, що припинять моє перебування на дільниці на вимогу комісії. Проте замість ухвали ДВК вони продемонстрували навіть не заяву, а лист громадянки Збаращенко Т. В., мешканки села у Київській області (яка є тут головою комісії), із проханням до начальника міськвідділу МВС «звільнити ДВК» від мене. Я сказав, що вивести мене вони зможуть лише за офіційним рішенням комісії і після надання копії відповідної ухвали, а ніяк не на основі заяви громадянки. Коли я показав цей сміховинний папірець колезі з фотоапаратом через вікно, на мене навалилися четверо міліціонерів та вирвали заяву. Не маючи жодних аргументів проти журналіста, працівники просто винесли мене надвір...

Ці події у Вахрушеві сталися вже в понеділок, після виборів. Але й у день голосування порушень було зафіксовано багато. Ми з колегами об’їхали загалом три донбаські округи, і всюди бачили суттєві недоліки. Зокрема, при вході до дільниць багато де не було програм опозиційних кандидатів. У селищі Ясенівське, в Будинку культури імені Горького, ми переспрямували камери спостереження, скеровані не в бік урн, а на кабінки для таємного голосування.

А в місті Ровеньки при вході до дільниці в Палаці культури імені... знову Горького (назви тут надзвичайно одноманітні) ми виявили агітатора від ПР із партійною символікою. Жінка мала повну екіпіровку — синьо–білий шарф «Регіонів» та агітаційну сумку з відповідним написом та логотипом. Агітаторка представилася — Лариса Іванівна Білоцерковець, присіла на диванчик і, не вагаючись, на нашу камеру розповіла: прийшла, бо уповноважена від Партії регіонів на цій дільниці № 441027. Лариса Іванівна витягла з сумки зошити, так само із символікою «Регіонів» на обкладинці, та продемонструвала результати обходів виборців. На запитання, для чого їй сьогодні списки прихильників ПР, пані Білоцерковець відповіла, що керуватиме автобусом, який з 11.00 почне підвезення виборців на дільниці, а зошит допоможе знайти та відрізнити «своїх» виборців від «чужих».

Загалом у день виборів мною та іншими спостерігачами були зафіксовані факти підвезення «свого» електорату близькими до тієї ж партії структурами і в інших містах та шахтарських селищах.

У Свердловську (Луганська область) ми виявили, що рішення про створення окружної комісії не було оприлюднено належним чином, тому місцевий правозахисник Олена Степанець, з якою ми інспектували частину дільниць округу, вирішила подати до суду і скасувати вибори в цілому 111–му окрузі.

Олег ЯЦЕНКО,
спеціальний позаштатний кореспондент «УМ»,
представник Інформаційно–аналітичного центру «Логос»

P. S.

Станом на 17:30 учорашнього дня в окрузі №108, до якого входить Вахрушеве, було офіційно підсумовано 88,7% протоколів. «Регіонал» Терніков випереджав самовисуванця–підприємця Мошенського лише на 174 голоси, при цьому супротивник ПР заявляв, що насправді набрав більше, принаймні на дві тисячі голосів. Перевага ж на користь Тернікова була вочевидь організована саме за допомогою таких протиправних дій, які було зафіксовано «Україною молодою» у Вахрушевому. ОВК оголосила перерву від ранку вівторка до ранку середи.

Ще повільніше «рахувала бюлетені» інша ОВК Луганської області — №104, де народ також підтримав альтернативного висуванця (Віктор Струк випереджав «регіонала» Володимира Гончарова).

ЗАЯВА

Донецький обласний штаб «Батьківщина» вимагає повного перерахунку голосів по всій області. Про це йдеться у повідомленні прес–служби ВО «Батьківщина». За її даними, учора в ОВК 42–го, 43–го, 44–го, 48–го, 51–го, 52–го, 53–го, 56–го, 59–го, 61–го округів звозили голів дільничних комісій із чистими протоколами та печатками. «Донецька опозиція вимагає повного перерахунку голосів по всій області та, особливо, за вказаними вище округами. Опозиція заявляє, що залишає за собою право на акції протесту під ОВК, де зафіксовано масові фальсифікації», — сказано в повідомленні.