«Тригрошова опера». Меккі — Костянтин Хабенський.
Режисер одного із найяскравіших спектаклів Москви — містер провокація російського театру Кирил Серебренніков. Своє творче амплуа він почав окреслювати ще в школі: першою його постановкою на шкільній сцені була вистава, присвячена Фрідріху Енгельсу. Театральні і кінороботи нещодавно призначеного художнього керівника Театру імені Гоголя — з цим рішенням культурного керівництва країни і досі намагаються сперечатися деякі актори цього театру — неодмінно збирали сотні найемоційніших рецензій у ЗМІ й тисячі відгуків у соціальних мережах. Одним із найбільш резонансних спектаклів в активі Серебреннікова є «Тригрошова опера» за Брехтом, яку він поставив у Московському художньому театрі імені Чехова.
«Будь–яка вистава — це гра, і мені здається, щось у ній обов’язково має бути впізнаваним», — у «Тригрошовій опері» цю свою думку режисер реалізував сповна. Виставу репетирували півтора року, протягом яких акторам довелося спробувати чимало з того, чого раніше на сцені робити не доводилося. У цьому спектаклі з волі режисера літають величезні скелети і гігантські надувні кулі, співаки і співачки під час виконання своїх партій, літає і сам головний герой, переживаючи найтрагічніші хвилини свого життя. Стиль вистави, яку називають маніфестом антигламурного мистецтва, нагадує синусоїду: ось вам зонги Пітчема, а ось — кислотні прийоми шоу–бізнесу. Режисер побудував свою постановку на активному контакті з глядачем — власне, сам Брехт до цього зобов’язує, а в одній із сцен глядачі матимуть змогу сфотографуватися з Костянтином Хабенським.
До Серебреннікова Брехта у МХТі ставили всього двічі, та й то не дуже вдало, і вистави ті на сцені довго не затримувалися. Тому це повернення «Тригрошової опери» до репертуару театру можна назвати ефектним і довгоочікуваним. Партнерами Хабенського у цьому спектаклі є Сергій Сосновський, Олексій Кравченко, Ксенія Лаврова–Глінка... Донедавна одну із ролей постановки виконувала Марина Голуб, яка нещодавно загинула в автомобільній аварії.
Вистава триває чотири години з двома антрактами. Дітям до шістнадцяти років її переглядати не рекомендують. У Києві «Тригрошову оперу» зіграють на сцені Національної опери України.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
