День мерців, безпечний і веселий

Сьогодні у західному світi святкують Хелловін. Вулицями вештатимуться діти, перевдягнені у фей, чортів, звірят, гарбузиків, та вимагатимуть у всіх зустрічних цукерок, у будинках запалюватимуть традиційні гарбузові підсвічники у вигляді страшної або смішної пики.

В Україні Хелловiн набув популярності лише 10—15 років тому, проте на сьогодні жоден нічний клуб не пропустить нагоди провести вечірку, на якій молодь, перевдягнена у відьм та вампірів, танцюватиме під запальні ритми. У кінотеатрах «під Хелловін» починають демонструвати нові фільми «про добрих чудовиськ» (зараз, до речі, у прокаті два новi мультфільми на інфернальну тематику — «Монстри на канікулах» та «Франкенвіні»).

Православна церква не підтримує святкування цього чужого для української культури свята. «Найбільша небезпека полягає у тому, що зло перетворюється на предмет жартів, — пояснив «УМ» ігумен УПЦКП Євстратій. — І це є найбільшою перемогою серед людей лукавого духа, адже люди не просто відкидають його існування, як це було донедавна, а й приписують йому позитивні чи жартівливі риси, заграють iз ним, забуваючи про справжнє жахливе і огидне обличчя зла. Зрозуміло, що це — духовно небезпечна тенденція для кожної людини». Популярність «свята чортівні» Євстратій пояснює проникненням в Україну комерціалізованої західної культури: «Подивіться, ледь не кожен місяць людей під виглядом «свята» закликають витрачати гроші. Сьогодні — це Хелловiн, десь через місяць — День Подяки, потім — Різдво (часто навіть забувають, чиє народження святкують у цей день), ще через місяць — новомодне свято всіх закоханих, а там вже недалеко і до Великодня. І подивіться, хто найбільше рекламує це «свято» — ресторани та нічні клуби».

Психологи ж не вбачають у потязi до жахіть чогось надто небезпечного. «Якщо дитина перевдягається у Бабу Ягу, таким чином вона бореться зі своїм страхом, перестає боятися цього персонажу, — розповіла «УМ» психолог Ольга Камлик. — Проте батьки повинні пояснити дітям, що це за свято, чому люди перевдягнені у страшні персонажі та те, що насправді вони не злі, інакше дитина може навіть злякатися хелловiнських веселощів. З іншого ж боку, одна з моїх клієнток якось дуже лаконічно змалювала тенденцію під час святкування Хелловiну, яка простежується у молоді. Вона сказала, що це — єдиний день, коли молоді дівчатка, ідучи в нічні клуби, перевдягаються у повій та почуваються цілком природно. Про це теж слід задуматися».

В Україні існувала карнавальна культура та традиція перевдягання, проте пов’язана вона була з Масляною та Маланкою. Про це розповіла «УМ» культуролог та етнолог Юлія Нікішенко. «На Маланку люди перевдягалися у комічних персонажів, вимазували собі обличчя сажею, у нас була навіть традиція травестійного перевдягання, коли хлопці одягалися в дівчат. В народному уявленні це мало відігнати злих духів, а також було пов’язано з аграрною магією. Так, Коза приносила добробут та провіщала гарний урожай. Проте це було пов’язано зі святом народження сонця. На те, що у нас поважали мертвих, вказують існування Батьківської Суботи (відзначається у останню суботу перед 8 листопада), а також Троїцькі свята, звані в народі Русалчиними. Від русалок «відкупалися», вішаючи на дерева полотно, у ці дні навіть дозволялося поминати самогубців».

Нікішенко переконана, що захоплення молодi Святом усіх мертвих, чи то пак, усіх святих (а саме так воно зветься у католицькій традиції) вказує на повний відхід від традиційної системи світогляду та на формування нового фольклору. «В українській традиції також були вірування про упирів або «злосних покійників», які не мали спокою навіть після смерті та могли «вставати». Ці персонажі мали вкрай негативну конотацію. Для того щоб захиститися від упирів, хрестили вікна ножем, загравати з ними було небезпечно. Тепер же це має веселу карнавальну природу».

ДОВІДКА «УМ»

Хелловiн — це кельтське язичницьке свято, під час якого, згідно зі стародавними віруваннями, межа між світом живих та мертвих стиралася. Для того щоб захистити себе від злих духів, люди вимазували собі обличчя, одягали маски, загалом перевдягалися у страшних персонажів. Цим вони намагалися якщо не налякати духів, то хоча б «зійти за свого». Католицька церква не змогла примусити людей цілком відмовитися від відзначення Хелловiну, тож вирішила пов’язати це свято з Днем усіх святих, яке відзначають 1 листопада, та Днем пам’яті всіх померлих (2 листопада). Цікаво, що стародавні кельти 31 жовтня вважали часом настанням зими. Цілком вірогідно, що давні люди вірили, що у цей час сонце чи божество, яке його символізувало, помирало для того, щоб потім відродитися. Хелловiн — одне з найстаріших свят у світі, що дійшли до наших днів, практично не змінившись. Йому близько двох тисяч років.