На різних швидкостях

19.10.2012

У Брюсселі вчора ввечері відкрився саміт лідерів країн–членів Євросоюзу — уже четвертий цього року і 20–й після початку фінансово–економічної кризи 2008 року. Нинішня зустріч на найвищому рівні відбувається під гаслами тіснішої співпраці. Зміцнення економічного та валютного союзу зараз дуже важливе для європейців, аби подолати кризу, вважають експерти. Водночас питання виділення фінансової допомоги конкретним країнам, швидше за все, на порядку денному нинішнього саміту не стоятиме. Єдиним винятком може стати Іспанія — до початку зустрічі залишалося невідомим, чи звернеться Мадрид до ЄС із таким проханням. Серед тем, які напевне планують порушити європейські лідери, — банківський союз, економічне зростання та зайнятість і подальша інтеграція у валютному союзі. Експерти чекають від Європи позитивних сигналів, зазначає «Євроньюз».

Одне з ключових питань щодо посилення валютно–економічного союзу — контроль над європейськими фінансами і, зокрема, над Євроцентробанком. Учасники саміту обговорюватимуть пропозицію Німеччини про створення органу, який мав би право вето щодо бюджетів окремих країн. Прогнозують також запеклу дискусію щодо «Європи двох швидкостей». Ідеться про те, що частина європейських країн–партнерів прискорює інтеграцію, добровільно віддаючи частину свого суверенітету наднаціональним органам, тоді як решта членів ЄС залишається на старих засадах співпраці.

Більша інтеграція потрібна через виклики економічної кризи, наголошують оглядачі. Адже багаті й стабільні країни ЄС змушені спрямовувати багато мільярдів євро на гасіння «пожеж» у Греції, Іспанії та Португалії, а Європейський Центробанк на порятунок від банкрутства кризових держав єврозони кидає всі спільні грошові ресурси ЄС. Отже, країнам–донорам потрібні гарантії й механізми, які б упереджували накопичення гігантських боргів в окремих країнах. Дехто вважає, що Брюсселю слід надати право перевірки та ветування національних бюджетів. Водночас противники такої ідеї наголошують, що це ніщо інше, як часткова втрата суверенітету на користь спільноти.

Дедалі посилюються й розбіжності між більш багатою Північчю та біднішим Півднем Європи. «У нас уже було розмежування на Схід та Захід. Сьогодні є небезпека нового розділу — на Північ і Південь», — визнав голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. Стабільні країни Півночі, занепокоєний Баррозу, дивляться згорда на начебто лінивих «південних», які, у свою чергу, втомилися від надмірної опіки.

Після років затяжної кризи у Євросоюзі відчувається певна виснаженість. Однак група чільних функціонерів, виконуючи завдання попереднього, червневого, саміту, вже подумала над тим, куди рухатися далі. Очільники Ради ЄС Герман ван Ромпей, Єврокомісії — Жозе Мануел Баррозу, Європейського центробанку — Маріо Драгі та Єврогрупи — Жан–Клод Юнкер хочуть презентувати лідерам Євросоюзу проміжний звіт. Утім голосування щодо його ухвалення відбудеться вже на наступному саміті глав держав у грудні. Основний посил цього документа — необхідність подальшої інтеграції усередині єврозони, насамперед у бюджетних та економічних питаннях, а також створення окремого бюджету єврозони.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>