При Ющенкові почали вивчати питання Голодомору, збирати свідчення очевидців тих жахливих подій. Бо й немає в світі народу такого вистражданого, винищуваного, але не знищеного, як наш український.
А питання національної ідеї, того патріотизму, який має бути в нас, — це основа основ усього нашого життя. Хіба може бути в нас країна економічно багата, заможна, коли вона була роз’єднана, роздрiбнена, поділена? Тільки тоді, коли ми об’єднаємось навколо наших цінностей національних — мови, історії, традицій — тільки тоді ми будемо нацією, народом.
А де ще таке чувано, аби нас на нашій рідній землі обзивали нацистами. Та це ж вони самі і є нацисти — симоненки–колеснiченки, їдять український хліб, а так вороже ставляться до народу, який їх годує. Їм, бачите, не подбається, що ми любимо свою землю, свій народ. Так, ми націоналісти–патріоти.
А у Колеснiченка—Ківалова варто було б вiдiбрати депутатськi мандати за такий закон щодо мови. Звичайно, так звана опозиція «Батьківщина» допомогла своїми голосами його підтримати. Але ж Ющенко казав, вкладав ледь не в наші вуха, що душі наші виривають. Так, бо мова — це душа народу. Тож думаймо, хто є хто. У команді партії «Наша Україна» поряд iз Ющенком стоять великі патріоти КУНУ, УНП, багато громадських органiзацiй. Усі вони добре усвідомлюють, що тільки в єднанні з національно–патріотичними силами наш успіх.
Марія КИСЕЛЬОВА
Чернівці