«Стояти осторонь — значить обманювати себе»

На Сумщині новоутворене громадське об’єднання «Ми, люди» поставило за мету проконтролювати хід виборів у день їх проведення. Власне, простежити, аби волевиявлення було справді вільним і справді народним.

Громадський контроль за виборами у Сумах має давні традиції. Використовуючи їх, учасники об’єднання готуються до роботи серйозно. «Як до другого туру виборів у 2004 році», — говорить один з активістів руху, письменник Євген Положій, який у згаданому 2004–му був одним з авторів та виконавців проекту «Нічна варта».

«Ми сьогодні вже бачимо, які можуть бути проблеми на виборах, — розповідає Євген. — Маючи попередній досвід, розуміємо, що не може в прин­ципі бути такого, щоб на одній виборчій дільниці масово проголосували за якусь одну політичну силу, а мажоритарника обрали — із сили протилежної. Варто порівнювати такі дані, й можна говорити про нечесність виборів...»

За словами Положія, відомо, що вже зараз місцева влада активно виявляє людей, які хронічно не ходять на вибори. Можна бути впевненими — на цих виборах вони «проголосують»: «Просто найняті особи мають знати, до якого члена виборчої комісії їм потрібно підійти, аби показати будь–який паспорт».

Існує стала схема порушень, але, вважають учасники об’єднання «Ми, люди», можливі й новинки. Завдання громадського руху — їм запобігти.

Звичайно, важливою тут є активність самих громадян. І хоча учасники об’єднання не закликають виходити на нічне чергування до дільниць для перевірки протоколів, але сподіваються, що небайдужі знайдуться. Тож наразі рух чекає приєднання волонтерів.

Об’єднання утворилося щойно і є ситуативним. Проте більшість активістів руху — «родом» із 2004–го. На прес–конференції у Сумському обласному прес–клубі активіст Анатолій Радченко розповів, що зацікавився громадською діяльністю влітку 2004 року, коли піднялися на спротив сумські студенти. Й почав із того, що став їм носити чай, коли студенти оголосили голодування. «Домішував туди мед, — усміхається Радченко, — аби хоч трохи калорій було. Вони мене запитували, з чим цей чай, а я казав, що не знаю — дружина щось наколотила». Минуло вісім років, але Анатолій впевнений: на тлі того, що відбувається в країні, стояти осторонь — значить обманювати себе.

А ТИМ ЧАСОМ...

Ще у травні 83,9% сумчан заявляли, що їх голос на виборах не продається в принципі. У перших числах жовтня таких людей стало 73%. Лякає тенденція: виборчий процес, який бачать люди, спонукає їх зневірюватися у моральних цінностях.

Таких, хто готовий продатися за будь–кого й за будь–які гроші, все ж небагато — 1,3%. Особливо ж виразну «громадянську позицію» заявляють ті, хто готовий продати голос, «якщо буде влаштовувати сума». Таких — понад 7%.

Опитування сумського Центру досліджень регіональної політики зафіксувало, що голоси опитаних городян загалом подорожчали. Вже немає тих, хто «віддасться» за 50 гривень, і вчетверо стало менше тих, хто оцінює свій голос у 100–200 гривень. Зате кількість осіб, які згодні на 500 і більше, виросла майже на 10%.

На подорожчання голосів знадобився час. А от ставлення до можливих фальсифікацій змінюється значно швидше. Олександр Хоруженко, директор Центру регіональної політики, порівнює жовтневі дані з вересневими. За місяць на 10% побільшало тих, хто вважає, що вибори пройдуть чесно і без фальсифікацій — тепер у Сумах таких 11,3%. Але на 7% зросло й число тих, хто переконаний, що все обов’язково буде сфальсифіковано, — і це 34,6% опитаних сумчан.

Майже 50% респондентів переконані, що на виборах застосовується адмінресурс.

Щодо політичної сили, за яку голосуватимуть, не склали думки 17,6% мешканців Сум. Щодо свого мажоритарника — 23,9%.