Зазвичай фестиваль «Відкрита ніч» намагається розбити в часі конкурсні перипетії і церемонію нагородження. Після кіносеансу з вечора до ранку, на який збирається вся прогресивна рать вітчизняного кінематографа, лише оголошують імена переможців, а дипломи та призи їм вручають за кілька днів, у комфортніших та урочистіших умовах. Так сталося й цього року — лауреатів «Відкритої ночі — дубль 8» віншували днями у столичному Будинку кіно. Урочисто-скорботну атмосферу свята раз по раз пронизували тяжкі зітхання героїв дійства. Арт-директор фестивалю визнав, що проблеми з наповненням бюджету «Відкритої ночі» цьогоріч загострилися особливо. Кошторис переписували неодноразово, проколюючи на «паску» фестивалю все нові й нові дірочки. «Якщо ситуація не зміниться, наступний фестиваль ми проводити не будемо», — сказав Михайло Іллєнко. І його можна зрозуміти. На дві третини скоротило фінансування Головне управління культури Києва, з Мінкультури також довелося шукати компромісне рішення, добре, що хоч Подільський район та ще кілька спонсорів не відмовилися від своїх підопiчних. Вони й прийшли привітати тих, хто завтра продовжуватиме та примножуватиме славні традиції українського кіно, представники ж Мінкультури можливість зайти на церемонію нагородження та сказати кілька теплих слів переможцям проігнорували. «Напевно, не змогли», — сумно констатував із цього приводу Михайло Іллєнко. Пан Іллєнко завжди відрізнявся толерантністю та виваженим характером...
«Відкрита ніч» не передбачає гран-прі, але номінацій, отже, і переможців на цьому фесті зазвичай багато. Дипломи у вигляді кіношних «хлопавок» та призи (оргтехніка, найдорожчий екземпляр призового фонду — домашній кінотеатр) отримали режисери Тарас Кушнір, Максим Мехеда, Тарас Ткаченко, Олена Голосій та інші; оператори Олена Чеховська Андрій Самаринець, актриса Леся Самаєва... Були відзначені й обдаровані нещодавні завойовники сердець кіноманів — Ганна Яровенко і Владислав Чабанюк зі своїми «Кіноманією» та «Ойрою». Євгену Романчуку, виконавцю ролі Юрка у фільмі «Трагічне кохання до зрадливої Нуськи», видавець Іван Малкович передав спеціальний приз — набір книг видавництва «АБАБАГАЛАМАГА». З огляду на школярський вік лауреата можна стверджувати напевне, що пилом на полиці ці книжки, включно з виданнями про Гаррі Поттера, не припадатимуть. Фільмом, що найчастіше фігурував у списку найкращих «Відкритої ночі — дубль 8», стало «Трагічне кохання до зрадливої Нуськи» режисера Тараса Ткаченка.
Зворушливо й емоційно нагороджували переможців у номінації «Конкурс кіносценаріїв». Усі три лауреатки — Ольга Боєва, Олена Стельмах й Тамара Карпинська — казали про те, що найкращою нагородою для сценариста була б екранізація його твору. Таких випадків, відверто кажучи, багата історія фестивалю не пам'ятає... Але не виключено, що ця сумна, від бідності фестивалю, традиція буде благополучно спроваджена у розділ «Минуле». «Мені боляче вас слухати, — звернувся до сценаристів Олесь Санін. — Знайдіть режисерів і прийдіть до мене — я спробую вам допомогти». Після таких доленосних слів очі дівчат загорілися, і зараз вони, варто думати, або ще шукають режисерів, яким готові довірити свої сценарії, або вже стоять під дверима кабінету режисера Саніна.
...Кінопрограма фільмів-переможців була значно оптимістичнішою за церемонію нагородження. З творчістю молодих у нас усе благополучно: вони можуть і хочуть. Чого не скажеш про сумління чиновників, які примудряються знаходити для бюджетних коштів якісь інші, часто вельми сумнівні застосування.