Якщо мода взагалі мінлива й непередбачувана, то мода на Схід вирізняється постійною актуальністю. Оскільки завдяки глибочезній, як у часовому, так і в смисловому значенні, філософії цієї частину світу закладена потужно-гіпнотизуюча енергетика, що проймає, збуджує й провокує. І якщо хтось чує про таке вперше — є гарна нагода пересвідчитися у цій мудрості, перевіреній роками та поколіннями, особисто. В київському салоні «Антикваріат» триває виставка «Світ у гірчичному зерні», на якій експонуються 100 витончених статуеток (окімоно) та брелоків (нецке). Ця оаза Японії в центрі Києва стала можливою завдяки колекціонеру, президенту Асоціації національно-культурних об'єднань України Олександру Фельдману. У «Світі у гірчичному зерні» він презентував лише половину свого зібрання: всього в колекції Фельдмана, яку порівнюють з деякими приватними колекціями Італії, Франції а також Ермітажу, більше 200 нецке та окімоно.
Як стверджує колекціонер, справжніх нецке у світі дуже й дуже мало. Кожну річ майстри виготовляють у єдиному екземплярі, а те, що пропонують на ринках Японії, — це банальнi серiйнi підробки, на якi так вдячно «ведуться» довірливі туристи. Всі фігурки продають з відповідною документацією, і мандри світом тієї чи іншої мініатюри можна прослідкувати.
«Моє захоплення нецке почалося, як не дивно, з колекціонування холодної зброї, — розповідає Олександр Фельдман. — Практично на всіх мечах та кинджалах Сходу є елементи зі слонової кістки. Поступово я закохався у мистецтво різьби по слоновій кістці. Те, як працюють японські майстри, просто вражає. Крім того, всі ці речі випромінюють добро і щастя — ви не знайдете серед портретів жодного злого обличчя — воно може хiба що символізувати потворність...»
Симпатії пана Фельдмана, що плавно переросли у пристрасть, можна зрозуміти. Така досконалість, гармонія, образність для сучасного мистецтва — річ просто нереальна, а тому ставитися до неї, як до чогось буденного, просто неможливо. Ніщо у цьому світі не минає безслідно, миті історії ніби закарбувалися у зморшках цих симпатичних мудреців. Символічний та знаковий заряд нецке та окімоно провокує до роздумів про вічне і тимчасове.
«По-особливому дорога для мене окімоно «Людина, котра врятувала жабеня», — каже власник колекції. — У цій фігурці закладено приголомшливий смисл та мудрість. Жаби в японських міфах відкривають людям скарби, але не всім, а лише тим, хто спочатку врятує їх від неминучої загибелі. Усі, хто мріє про багатство, повинні знати: доля буде прихильна до них тільки тоді, якщо вони безкорисливо допомагають іншим».
«Світ у гірчичному зерні» — це цілий Всесвіт. Майже справжній, тільки, напевне, трішки кращий, ніж той, частиною якого є всі ми.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
