По спадщину — до сільради

17.10.2012
По спадщину — до сільради

За Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оформлення спадщини» вчора проголосували 288 народних обранців. Таким чином, народні депутати внесли зміни до Цивільного кодексу та Закону України «Про нотаріат», закріпивши за сільрадами весь процес оформлення спадщини мiсцевим спадкоємцям.

Мотивація українських парламентаріїв благородна: спростити процес оформлення спадку, адже дотепер, щоб вступити у законні права власностi на хату померлої бабусi, селяни були змушені тягтися десятки кілометрів до найближчого райцентру, вистоювати у чергах за необхідними довідками і переплачувати приватним нотаріусам. Згідно зі змінами, запропонованими ВР, вiдтепер «у сільській місцевості оформлення свідоцтва про право на спадщину здійснюється в сільській, селищній раді із зарахуванням коштів, отриманих від спадкоємця за надані послуги, в місцевий бюджет».

Утім рішення депутатів не всі сприймають як панацею від бюрократичної тяганини. Під час обговорення нових правил народний депутат Володимир Каплієнко (група «Реформи і порядок») зауважив, що після ухвалення відповідних змін не виключені зловживання вже з боку сільських та селищних рад. «Усі права надаються людям, які не мають на це повноважень!» — застеріг нардеп.

Попри це закон ухвалили, а місцевим органам самоврядування підкинули клопоту. «Плюсом» цього рішення є те, що людям справді більше не потрібно їхати десятки кілометрів, аби зібрати необхідні довідки. Утім, принаймні наразі, я бачу значно більше негативних наслідків від рішення депутатів, ніж позитивних, — пояснює «УМ» юрист Юрій Денисенко. — Ради просто не мають кваліфікованих у цьому питаннi спеціалістів, мало де в селах узагалi є юристи. Відтак ризик того, що ці послуги надаватимуть або з порушенням прав самих спадкоємців, або з порушенням чинного законодавства, неминучий. Закон прийняли, але, як завжди, яким чином його повинні виконати «низи», ніхто не подумав».

У самих селищних радах теж здивовані ініціативою Верховної Ради. «Ми довгий час боролися, щоб у нас забрали цей обов’язок. Тепер знову повертають? Нонсенс! — не приховував обурення у розмові з «УМ» заступник селищного голови Глевахи Васильківського району Київської області Костянтин Недогибченко. — По–перше, як його виконати технічно? Адже ми не маємо відповідних комп’ютерних баз, які є в нотаріусів. По–друге, для забезпечення виконання цього закону необхідні спеціалісти, окрема штатна одиниця, а це — навантаження на бюджет і додаткові витрати».

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>