По вулицях сонних ще, раннiх,
Населених пунктiв усiх
У формах нових i при ранцях
Народець спiшить в один бiк.
Це в лiтi набравшися сили
Вiд лукiв, озерець, борiв,
Засмаглi, прудкi, галасливi
До школи iдуть школярi.
Хтось ступить на сходинку першу
Палацу великого знань,
А хтось шлях учнiвський завершить,
Шлях довгий старанних пiзнань.
Очима великими вiкон
І навстiж вiдкритих дверей
Молодших i старших за вiком
Стрiча мудра школа дiтей.
А я веду внучку за руку
У перший в життi її клас,
Притихло дитя — анi звуку,
В новий невiдомий йде час.
Майнули й мої шкiльнi роки
У пам’ятi дальнiм кутi,
Що й досi найбiльшим уроком
Слугують в моєму життi.
Павло БОЙКО
Київщина