Отак економимо —

11.10.2012

Сьогодні, коли країна відхекалась від виснажливої спеки, розбалакувати про «економію енергетичних ресурсів» начебто не зовсім випадає.

Із наближенням опалювального сезону та фінішу виборчих перегонів професійні і не дуже балакуни зі столичних владних кабінетів знову розпочнуть гатити в оптимістичні тулумбаси, оповідати електоратові, як то вони опікувались, а ще ліпше опікуватимуться заходами максимального скорочення витрат дорогоцінних ресурсів, відтак енергетичною безпекою держави.

За планів огромом очільникам комунальної галузі звертати увагу на дрібниці, опускатися до прози реалій, звісно, ніколи...

За есересерії, для прикладу, в переліку послуг, що їх зобов’язані були надавати комунальні служби з утримання житлового та соціально–культурного фондів, числився пункт «Підготовка об’єктів до експлуатації в осінньо–зимовий період». Кілька років тому згадуваний пункт з обов’язкового переліку вилучили. Відтоді комунальники, котрі й раніше не вельми рвалися готувати житло до зими (сиріч утеплювати горища, підвали, під’їзди), нині, як мовиться, і лапки склали... «Ми того робити не зобов’язані!»

При здоровому глузді людині важко повірити, що в українській столиці є цілі квартали будинків, які роками зимують із заскленими в одне чи й без одного скла вікнами сходових кліток. Себто невтомно теревенячи про «економію енергоресурсів», ми фактично щозими тринькаємо ті ресурси на «опалення» київських вулиць. Не певен, що в інших містах, містечках українських становище набагато краще.

Щоб не бути голослівним, наведу конкретний приклад. У Дніпровському районі Києва на житловому масиві обабіч вул. Празької, де комунальні податі справно збирає ЖРЕО–414, після численних скарг мешканців, під’їзди «поремонтували». Поквецяли олійними фарбами панелі перших поверхів, поміняли прогнилі (бо ж не склились, не фарбувались десятиліття) вікна 2—3–го поверхів на металопластикові без відновлення відкосів. На решті поверхів стан «повоєнної розрухи» зберігся недоторканим...

Мабуть, упевнені «жреовці»: служби «міцного господарника», як і служби колишнього «космічного» градональника вище 3–х поверхів у «відремонтованих» будинках підніматися полінуються.

Сергiй КОВАЛЬ
Київ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>