Потерпіла Галина Хрущ і її захисники. Фото автора.
Коротко нагадаємо історію цієї справи: у вересні 2007 року в місті Жашкiв, що на Черкащині, стався прикрий випадок. Завідувачка дитсадка Валентина Василівна Македон, мати дружини Вадима Колесніченка Лілії Македон, під час сварки «скрутила» виховательку Хрущ Галину та влила їй у горло нашатирного спирту. Внаслідок цього жінка зазнала опіків дихальних шляхів та стравоходу ІІ ступеня. Сварка сталася після того, як вихователька обвинуватила доньку Македон у тому, що та не виконує свою роботу. Чотири судові інстанції визнали тещу одіозного політика винною. Однак після приходу до влади «регіоналів» терези Феміди почали хилитися на бік обвинуваченої — тещу Колесніченка виправдали. І навіть коли почалася апеляція, Валентина Василівна отримала винятковий привілей — суд провів виїзне засідання за місцем її проживання.
Зараз триває апеляція, однак засідання постійно переносили то через хвороби, то через відпустки суддів. Захист наполягає: справу навмисне затягують. Однак минулого тижня суд таки відбувся. Продовження цієї історії — в матеріалі «УМ».
Слухання «нашатирної справи» потерпіла від рук тещі Вадима Колесніченка Галина Хрущ та її представники чекали з травня. Після свого безпрецедентного виїзного засідання до Жашкова Апеляційний суд Черкаської області слухання кілька разів переносив. Спочатку — через травму судді Попельнюха, який нібито пошкодив ногу на тренуванні між судовими слуханнями, потім члени колегії почергово ходили у відпустки, а у вересні захворів інший суддя — Топал.
Урешті–решт обидві сторони прийшли до черкаського Будинку правосуддя минулого четверга. І довідалися, що в колегії знову «втрати»: у судді Топал стався інфаркт, його замінив інший служитель Феміди. Відтак слухання справи вирішили починати з самого початку.
«Процес навмисне затягувався, — ділиться з нами своїми висновками один із представників потерпілої виховательки Іван Морщавка. — Якби не пан Вадим Колесніченко і його впливовість, все було б за законом, і вже давно».
Головуючий суддя Микола Швидкий перед початком слухання пояснювати хворобливість своїх колег відмовився, лише вкотре зазначив, що Апеляційний суд області планує винести ухвалу по справі найближчим часом.
Засідання починається у присутності трьох бійців спецпідрозділу «Грифон», яких уперше запросили для охорони порядку. Це одразу дає привід обвинуваченню напівжартівливо зауважити: міліцію покликали, бо судді розуміють, що теща Колесніченка — небезпечна злочинниця. Остання одразу висловлює клопотання прибрати камери з зали, однак судді вирішують не виганяти журналістів.
Коли ж слово дають Галині Хрущ, та не стримує емоцій. Вона вкотре переконує: Валентина Македон налила їй до рота нашатир не тому, що хотіла її привести до тями і сплутала ліки, а щоб помститися — між жінками не припинялися конфлікти. «Людина погрожувала, що роздере мені рота. Людина до цього тероризувала мене, і я вважаю, що ця людина скоїла злочин. Вона повинна за цей злочин відповідати, — крізь сльози каже пані Галина. — І вона щоб ще ту пляшечку одразу не прибрала, то, повірте, мене б уже не було. Бо вона мені всю б «всадила» ту пляшку туди».
Валентина Македон наполягає на іншому. На відміну від своїх попередніх свідчень, вона переконує, що була з потерпілою до того випадку в чудових стосунках. Що знепритомніла у неї в кабінеті Хрущ не тому, що боялася розправи, а тому що не написала план заняття. І найцікавіше: завідувачка дитсадка протягом засідання тричі по–різному пояснювала, чому вирішила налити нашатир до рота своєї підопічної. Спочатку казала, що думала, то «Корвалол», потім «валер’янка», а насамкінець заявила, що з тієї пляшечки нічого до рота і зовсім не потрапило. «Я не знаю, чого в неї опіки, в неї тоді нігті були такі великі, фарбовані, вона їх у рот запихала», — видала теща одіозного нардепа. Отакі дива: «хімічний опік лугами», зафіксований у Жашківській лікарні, виходить, стався від того, що Галина Хрущ просто собі подряпала нігтями горло! Для переконливості того, що Валентина Македон сама собі протирічить, наводимо цитату з матеріалів справи. У постанові про зміну обвинувачення від 18 лютого 2008 року читаємо: «Підсудна Македон пояснила, що, коли Хрущ Г.І. стало погано, вона вирішила надати їй медичну допомогу. Взявши пляшку зі столу, яку принесла медсестра Скреготень Г.В., вона подумала, що це заспокійливе, та почала крізь зуби лити рідину з пляшки в ротову порожнину Хрущ Г.І. Після того, як медсестра Скреготень Г.В. крикнула, що це спирт, вона відразу припинила та почала разом із медсестрою надавати медичну допомогу Хрущ Г.І.». Тобто раніше говорилося, що спирт таки лився, причому його заливали силоміць — «крізь зуби».
Аби дізнатися, чому Валентина Македон змінює свідчення та розвіяти чутки про безпосередню юридичну підтримку народним депутатом–регіоналом Вадимом Колесніченком захисту тещі, ми вирішили поспілкуватися під час перерви з адвокатом завідувачки дитсадка Олексієм Біланом. Але безуспішно — той утікав від нас коридором аж до туалету.
Показово, що у ході засідання виявилося, що, крім Білана, на боці потерпілої, як це не парадоксально, — і державне обвинувачення. Прокуратура не бачить підстав для призначення компенсацій потерпілій за тривале та коштовне лікування й моральну шкоду. Це при тому, що теща Колесніченка свою компенсацію отримала — у 2011 році Жашківський райсуд виніс ухвалу, за якою 52 тисячі гривень вона отримала за вимушений прогул.
У розпал слухання, коли захисники вже зривалися на крик, таки знайшлася робота для спецпідрозділу — Івана Морщавку виводять із зали. Той переконує: тому що ставив незручні запитання. «Саме для цієї процедури і є троє охоронців! Саме для цієї. А вам, суддя, совість треба мати! Безсовісна ви людина!» — вигукує він уже з–за дверей.
Але Апеляційному суду слід віддати належне — цього разу служителі Феміди слухали справу протягом усього робочого дня і вже на наступному засіданні, 17 жовтня, обіцяють зачитати ухвалу. Проте потерпіла Галина Хрущ у справедливість не вірить, вона боїться з’являтися на роботі у дитсадку, де керує теща «регіонала».
«Простій людині, у якої немає ні захисту, ні грошей, ні впливового зятя, такого, як у неї Колесніченко, її «криші», добитися справедливості неможливо, — каже жінка. — Мені хорошого немає чого чекати. І повірте, оце сказали, що перенесли суд на 17 число… Я до нього не доживу, бо вона мене за ці дні просто «кончить» на роботі».
Якого рішення чекає Валентина Македон, довідатися не вдалося — вона теж навідріз відмовилася спілкуватися.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
