Віктор Ющенко: Потрібно почати нову сторінку української демократії

«Судити про мої вчинки ще рано. Прийде час — і я ще напишу, в яких умовах мені доводилося самотньо боротися, працювати [на посаді Президента після отруєння]... Я практично кожен тиждень переносив операцію. Це операції під глибоким наркозом чотири–п’ять годин. Провели 26 операцій, і країна не знала про це. Не знали навіть близькі люди. Але я в понеділок мусив виходити на роботу, як нічого не трапилось», — розповів Президент 2005—2010 років Віктор Ющенко. Позавчора ввечері в ефірі Першого Національного каналу він відверто розповідав про минуле та ділився планами на майбутнє у програмі Савіка Шустера «Сам на сам».

Ющенко заявив, що п’ять років його правління були найкращі за рівнем демократії та свободи в Україні, і сьогодні «потрібно починати нову сторінку української демократії». «У найближчий час з української фальшивої політики відсепарується кілька сил, які були українськими кочубеями, «п’ятою колоною». Рубіконом у цьому сенсі будуть вибори — парламентські–2012 та президентські 2015 року — «це роки національного становлення», — вважає лідер «Нашої України».

Навіщо знову йти на вибори

Чому Віктор Ющенко знову йде на вибори після невдачі 2010 року? «Демократія в 2010 році не програла — дві третини людей не обрали Президента Януковича. Він виграв із найменшим рівнем підтримки — менше 12,5 мільйона голосів. А Президентом він став через кочубеїв, які розкололи суспільство», — вважає Віктор Андрійович. Слово «кучубеївщина» стосовно своїх опонентів, конкурентів у національно–демократичній ніші, він нині вживає дуже часто.

Ющенко ще раз наголосив, що, на його думку, Партія регіонів і «Батьківщина» — не ідейні, не національні проекти, а «гарні дві команди під гаслом «Як здобути або утримати владу». «Вони кличуть Україну лише до війни, до протистояння. Подивіться на ­виборчу термінологію — «фронти», «удари»… А потрібні конструктивні пропозиції», — каже В.Ю. З огляду на це, народилася ідея протиставити їм патріотичну силу з чітким, конструктивним баченням національного розвитку країни — об’єднання «Наша Україна», що спирається на підтримку 38 громадсько–політичних організацій. «Державник буде думати про майбутні покоління, а політик — лише про 28 жовтня. У цьому різниця між політиком і державником», — так Ющенко пояснює спрямованість своєї політичної сили.

Говорячи про облуду від ПР та «Батьківщини», Віктор Ющенко процитував класика: «Пантелеймон Куліш сказав колись мудру фразу: «Правда з Неправдою ходять по світу, обнявшись, і найлуччі люди віку свого помиляються, котру з них як звати». Так і в нас».

У проекті «Об’єднана опозиція» Ющенкові найбільш прикро за Арсенія Яценюка. «Це молодий політик, людина, в якої є велика політична перспектива. Він мав шанс обрати між Партією регіонів, «Батьківщиною» і власною дорогою. Найкращий сюжет, який міг би бути для Арсенія Петровича, — вийти з власним проектом. Запропонувати кращий план для України, національний проект, а не проект війни. От навколо цього проекту можна було б об’єднати багато молодих, конструктивних політиків», — вважає Ющенко, за часів якого Яценюк був міністром закордонних справ та Головою Верховної Ради.

«Найкраще з українських п’ятиріч»

«Люди, які вознесли вас на Майдані, сьогодні дуже розчаровані. Вони не отримали ні хліба, ні демократії…» — закинув Шустер. На це Ющенко розповів, як змінилася країна, яку він отримав у спадок від «царя Кучми», до 2010 року: «Коли я прийшов, мою країну не визнавали навіть країною з ринковою економікою. Країна була ­ізольована. А потім вступила в СОТ, у Болонський процес, в енергетичні об’єднання, підійшла до асоційованого членства в ЄС… Ми отримали вільного журналіста — неловкого, колючого, але апогей свободи слова був за мого президентства! Якщо у вас є свобода слова — у вас є свобода думки. У 2005—2009 роках наші темпи економічного розвитку були 7,5% — це найвищі за українську історію темпи економічного розвитку! Це темпи, які вищі ніж в Європі й Росії. За ці п’ять років національний бюджет виріс із 90 мільярдів гривень до 270. Національні валютні резерви виросли з 6 мільярдів доларів до 37. Інвестиції в Україну за 15 років з 1991 року по 2004–й були 6,7 мільярда доларів, а за роки мого президентства інвестиції виросли до 37. За п’ять років пройти таку дорогу й бути розчарованим… Шановні, тоді ми некоректно аналізуємо. П’ятиріччя мого президентства було найкращим з українських п’ятиріч», — стверджує Віктор Ющенко. Інша річ, що в команді стався розкол…

Найбільші помилки

Найбільшими помилками свого президентства Віктор Ющенко назвав кадрові призначення: Юлії Тимошенко — Прем’єр–міністром, Олександра Турчинова — головою СБУ, Юрія Луценка — міністром внутрішніх справ. Лідер «Нашої України» зізнався, що «у 2002—2003 сприймав кримінальні справи проти Тимошенко як політичне переслідування. Вважав, що це неблагопристойність влади. Можна сказати, тоді я привів Тимошенко в парламент, бо на всіх мітингах третину виступів присвячував агітації за «Батьківщину» — був переконаний, що у ВР «Нашій Україні» потрібен союзник».

«Тепер я зрозумів, що то була помилка», — сказав Ющенко, оцінюючи своє колишнє ставлення до Тимошенко. Але у 2005 році її призначення на керівництво урядом було продиктоване етичними зобов’язаннями Ющенка як союзника в Помаранчевій революції та очікуваннями суспільства — «цього хотів Майдан». «Якби в нас був конструктивний глава уряду, який би розбудовував курс Президента, — я переконаний, ми б зараз були далеко попереду, і зовсім в іншому місці», — каже Ющенко. Зрештою, потреба знайти баланс у владі призвела до того, що «в нас рвалися два фронти, й обидва — українські».

Чому бандити не в тюрмах?

«Бандитам — тюрми» — це не моя термінологія. Це вони найбільше викрикували на Майдані. І я їх сприйняв, — відповів Ющенко на запитання, яке йому ставлять чи не найчастіше. — Тема була популярна і знакова. Тому я виходив із думки, що найбільш правильно було призначити тих людей, які позиціонували себе як борців із корупцією. Але це були політики, які і в силових органах займалися політикою. І поступово сталося так, що відповідальність за боротьбу з корупцією перейшла на Банкову. Мовляв, «Віктор Андрійович, от ви казали «Бандитам — тюрми», а прийшли до влади — і нікого не посадили». А скільки Вацлав Гавел посадив людей? А Александр Кваснєвський чи Лех Качинський? Чи Жак Ширак? Президент не садить, у нього немає повноважень. Це можуть робити тільки спеціальні органи. Якщо Президент вказує перстом, кого треба посадити... Коли не треба ні суду, ні прокуратури, ні інших інституцій, а є одна людина, яка все вирішує… Тоді рано чи пізно такий шлях приведе чи до єгипетського, чи до лівійського сценарію».

Чи можна працювати Прем’єром при Януковичі?

Савік Шустер запитав, чи може Ющенко стати Прем’єром при Президентові Януковичу. «Це дурниці, — відповів лідер «Нашої України». — Ми в таких роках, що старого пса новим трюкам уже не вчать. Я зайшов у політику з принципами, на яких стою й по сьогодні. «Ширка» — це в них, у мене — «Наша Україна».

Відтак В.Ю. планує й надалі розвивати власний політичний проект. Що ж до підтримки, то зараз, менш ніж за місяць до виборів, майже третина українців досі не визначилася, за кого голосувати. Ющенко вважає це шансом для патріотичних, конструктивних політиків.