Зовсім скоро в ефірі каналу «1+1» стартує турецький серіал, однією з головних героїнь якого є українка Роксолана. Це любовно–історичне «мило» про Османську імперію у період так званого Величного століття компанія Global Agency почала знімати ще чотири роки тому, прем’єра відбулася у 2011–му. Турецький канал Star TV показує уже третій сезон серіалу, який так і назвали — «Величне століття». Серії третього сезону вже дивляться і на одному з російських телеканалів. З турецькими телегероями історії, яка відбувалася майже півтисячоліття тому, знайомі «серіаломани» у Росії, Греції, Чехії, Словаччині, Болгарії, Сербії, Азербайджані, Казахстані й навіть США. На вітчизняному телебаченні фільм презентують як «Величне століття. Роксолана» й обіцяють показати 65 серій історико–костюмованої драми — три сезони.
Взагалі, у Європі, в Лондоні, перший літературний твір про часи правління в Османській імперії султана Сулеймана І Пишного з’явився ще у 1599 році. Від початку цей історичний персонаж для митців був цікавим і любовною історією: взаємин з бранкою з України, котра стала четвертою дружиною султана, яку європейці називали Роксоланою. У нас найвідоміший твір — однойменний роман Павла Загребельного. Перший український серіал «Роксолана», прем’єра якого була 15 років тому, знімали за повістю письменника–емігранта Остапа Назарука, яку він писав з 1918 по 1926 роки. До цієї теми зверталися письменники Сергій Плачинда, Любов Забашта, інші. Росіяни зняли продовження нашого серіалу «Роксолана» — «Роксолана. Володарка імперій» з нашим акторським складом, яку презентували у 2006 році.
Ідея відзняти серіал про Османську імперію у часи її розквіту в 2008 році виникла у турецької письменниці Мераль Окай. Продюсер Тимур Савджи забезпечив для серіалу з претензійною назвою практично необмежене фінансування. (Бюджет перших двох сезонів — 4 млн. турецьких лір). Творці «Величного століття» переконують, що вони відтворюють на екрані справжню історію. Упродовж року з істориками–консультантами вони працювали у щоденному режимі. Хоча, коли вийшли перші серії фільму, прем’єр–міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що творці серіалу «намагаються показати історію Туреччини у негативному світлі». Йшлося про надмір розбещеності й розпусти у фільмі про правителя Османської імперії.
Актора, який виконує головну роль у серіалі «Величне століття», визначили ще до того, як написали сценарій. Султана Сулеймана І зіграв відомий в Туреччині актор театру і кіно Халіт Ергенч. В одному з інтерв’ю він сказав: «До цього проекту Сулейман був для всіх нас лише історичним персонажем, а тепер він став ще і звичайною людиною, зі своїми пристрастями та слабкостями».
Виконавиця ролі Роксолани у турецькому серіалі — нині 29–річна Мерієм Узерлі, яка народилася у Німеччині. Її батько родом із Стамбула, мама — німкеня. Мерієм з дитинства важливими й корисними вважала поліцейську службу, медицину й акторство. Свого часу, після того як дивом видужала у неї на очах хвора на рак мати, навіть пропрацювала рік з дітьми, хворими на лейкемію. Але мрія про акторство не залишала її. Дівчина брала уроки акторської майстерності, займалася танцями. Перші невеликі ролі у кіно отримала у 2003 році. Через чотири роки почала постійно працювати у гамбурзькому театрі.
У серіал «Величне століття» молода акторка потрапила, можна вважати, випадково. Коли до цього вона пробувала знайти роботу в Туреччині, куди щороку приїздила до рідні тижнів на два, їй відповідали: «Ти зовсім не схожа на турчанку, і мови не знаєш».
Виконавицю ролі Роксолани–Хуррем шукали у Туреччині і по всій Європі сім місяців. Розглядали кандидатури з Болгарії, Угорщини, Македонії. Грати іновірку, яка згодом практично стала управляти Османською імперією, за задумом, мала дівчина, невідома широкому загалу. Траплялося, що агенти підходили до красунь на вулиці і запитували: «Ви не хочете зіграти у серіалі?»
За словами Мерієм Узерлі, про неї авторам фільму розповіла подружка. Потім молодій акторці зателефонували і запросили на кастинг, який вона успішно пройшла. Мерієм спочатку налякала перспектива осісти надовго на зйомках у Туреччині. Але вона залишилася — і стала відомою завдяки Роксолані–Хуррем.
До зйомок у «Величному столітті» Мерієм Узерлі майже не говорила по–турецьки. Якщо почитати інтерв’ю з Мерієм, нто можна зрозуміти, що акторка спочатку майже нічого не знала про історію Османської імперії у часи правління Сулеймана та його українську дружину.
У турецькому серіалі виконавиця ролі українки Роксолани зовсім не схожа на Ольгу Сумську з вітчизняної «Роксолани». Проте німкеня турецького походження Мерієм Узерлі з екрана співатиме українською (щоправда, з акцентом) колискову: «Ой люлі–люлі, налетіли гулі...»
До адаптації «Величного століття» причетна народна артистка України, яку вже півтора десятка років називають Роксоланою, Ольга Сумська — вона озвучує роль матері Сулеймана. На презентації турецького серіалу акторка, яка через зайнятість відмовилася від пропозиції стати голосом головної героїні, сказала: «Турецька Роксолана мені надзвичайно сподобалась. Це зовсім інша Хуррем. Дуже символічно, що у 15–й ювілейний рік української «Роксолани» тепер з’являється турецький серіал. Це саме та історія величного кохання, яка продовжує збирати шанувальників по всьому світу».
Улюблена дружина султана Османської імперії Сулеймана І Пишного, яку європейці свого часу назвали Роксоланою, за однією версією — дочка священика з міста Рогатин Івано–Франківської області, за іншою — з містечка Чемерівці Хмельницької області. Її дівоче прізвище — нібито Лісовська, ім’я, найімовірніше, — Анастасія, хоча частина дослідників переконана, що дівчину, яка народилася близько 1506 року, звали Олександра. Десь у 1520 році під час нападу її взяли в полон кримські татари. Згодом бранка, мабуть, через невільницький ринок у Кафі (нинішній Феодосії) потрапила у Стамбул. Далі візир Ібрагім подарував красуню султану.
У гаремі, званому Бабус–сааде, тобто «Брами блаженства», Роксолана за гострий язик і розкотистий сміх отримала прізвисько Хурем, що означає «Та, що сміється». Спочатку — наложниця, Роксолана стала великим коханням султана. «Для його величності султана це така кохана дружина, що, — переказують, — відколи він її спізнав, відтоді вже не захотів знати якоїсь іншої жінки; такого не робив ще ніхто з його попередників, бо в турків є звичай міняти жінок», — констатував венеційський посол Домініко Тревізано у 1554 році. Сулейман — поет, що писав вірші під псевдонімом Мухіббі, адресував українській красуні свою любовну лірику. У дні розлуки — Сулейман зробив 13 військових походів — Роксолана і Сулейман переписувалися віршами перською і арабською мовами.
За законами віри, султан міг мати чотири законні дружини, які повинні були прийняти мусульманство, та стільки наложниць, скільки міг утримувати. Шлюб та гучне весілля Сулеймана та його четвертої дружини Роксолани датують 1530 роком. Султан надав своїй молодій обраниці ранг баш–кадуни — «головної» (а фактично — єдиної) і звертався до неї «хасекі», що означає «мила серцю».
Як дружина Сулеймана І Пишного Роксолана мала великий вплив на чоловіка й османську політику. Одна з найосвіченіших жінок свого часу, вона приймала іноземних послів, відповідала на послання іноземних правителів, впливових вельмож і художників. У XVI столітті флорентійці навіть помістили парадний портрет Хуррем, для якого вона позувала венеціанському художникові, у своїй картинній галереї. Серед зображень бородатих султанів у тюрбанах то був єдиний жіночий портрет. Утім турки поміж собою українку називали відьмою.
Роксолана народила султану 6 дітей: п’ятеро синів і доньку Міхрімах. Хоча традиційно спадкоємцями престолу ставали діти першої дружини султана, Роксолана — четверта дружина — посприяла сходженню на турецький престол свого сина Селіма II і продовжувала суттєво впливати на хід тогочасної історії уже у ролі султанші–матері — валіде.
Померла Роксолана, за різними версіями, 1558, 1561 чи 1563 року.
Сулейман І Пишний став османським султаном у 26 років і правив імперією до смерті, з 1520 по 1566 рік. У часи його панування Османська імперія досягла піку своєї могутності. Сулейман (у перекладі — «людина миру») був найбільшим, з погляду обсягу приєднаних земель, османським завойовником. Титули Сулеймана — султан султанів (шах шахів, цар царів), Тінь Бога на Землі, Цезар усіх земель Риму (після взяття Константинополя османські султани взяли собі титул «римського імператора»).
Започаткований Роксоланою період впливу дружин султанів на своїх чоловіків отримав назву «правління султанш» . Дослідники називають його однією з причин занепаду Османської імперії.
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
