Минулими вихідними європейськими столицями знову прокотилася хвиля бурхливих протестів проти урядової політики заощаджень. Цього разу на вулиці вийшли мешканці не лише «проблемних» Мадрида і Лісабона, а й Парижа, хоча у Франції економічна ситуація поки що стабільна.
Як повідомляє «Німецька хвиля», у столиці Іспанії кілька тисяч демонстрантів прийшли до будівлі конгресу минулої суботи, щоб вимагати відставки іспанського уряду, розпуску парламенту та ухвалення нової Конституції. Напередодні парламент ухвалив бюджет на наступний рік, який передбачає значне скорочення соціальних видатків. Коли після опівночі поліцейські спробували розігнати акцію протесту, в них почали кидати каміння та пляшки. Заходи жорсткої економії консервативного прем’єр–міністра Іспанії Маріано Рахоя передбачають урізання бюджетних витрат на 39 мільярдів євро. Міністр фінансів Іспанії Крістобаль Монторо застеріг, що зовнішній борг країни та бюджетний дефіцит можуть перевищити прогнозований рівень. Також у п’ятницю уряд Іспанії оголосив, що для порятунку іспанських банків знадобиться 59 мільярдів євро. Противники політики заощадження в Євросоюзі звинувачують свої уряди у тому, що, скорочуючи витрати на освіту, охорону здоров’я та допомогу з безробіття, вони одночасно вкладають багатомільярдні суми в банки.
Того ж дня десятки тисяч людей вийшли на центральну площу столиці Португалії — Лісабона. Демонстранти виступили проти планів прем’єр–міністра Педро Пасоша Коельйо, які передбачають скорочення витрат та збільшення податків із метою подолання дефіциту бюджету. На відміну від мітингу в Мадриді, лісабонська демонстрація відбулася мирно. Однак на поступки мітингувальникам уряд також іти не збирається, пояснюючи: для того, щоб звести кінці з кінцями, Лісабону потрібен кредит від Європейського центробанку, Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду. Якщо країна не дотримуватиметься умов жорсткої економії, «трійка» може не виділити їй чергового траншу кредиту, що становить 78 мільярдів євро.
Суботні протести у Лісабоні були генеральною репетицією перед учорашнім «Днем гніву», в рамках якого на португальських підприємствах відбувалися страйки, маніфестації та блокування. Їх організувала найбільша профспілка країни — Загальна конфедерація працівників Португалії, яка вчора відзначила 42–гу річницю створення. Профспілки висловлюють протест проти погіршення умов праці, зменшення зарплат та запланованого урядом процесу приватизації. Зокрема, має бути проданий найбільший суднобудівний завод у Віана–до–Кастело. Рівень безробіття у Португалії сягнув майже 16%, а серед молоді — всі 36%.
У Парижі позавчора десятки тисяч демонстрантів протестували проти європейської політики заощаджень. Мітинг спільно організували радикальні ліві та близько 60 профспілкових організацій і рухів. Напередодні уряд Франції, очолюваний соціал–демократами, оголосив про скорочення видаткової частини бюджету на майже 40 мільярдів євро у 2013 році. Сьогодні французький парламент почне дебати щодо фіскального пакета, який передбачає жорсткішу бюджетну дисципліну. Національні збори (нижня палата парламенту) та сенат мають до кінця жовтня ратифікувати пакт, який зобов’язує 25 країн ЄС, що його підписали, до більшої дисципліни у публічних фінансах. Пактом передбачене так зване золоте правило, за яким річний структурний дефіцит не може перевищувати 0,5% від номінального ВВП.