Чистий аркуш протесту

Близько двохсот українських журналістів, зокрема й регіональних, прийшли вчора вранці на акцію протесту до комітетів Верховної Ради, де відбувалася погоджувальна рада парламенту. У руках працівників мас–медіа та їхніх прихильників, котрі теж долучилися до пікету, були чисті аркуші паперу й білі ватмани без жодних написів. Чисті сторінки — як ілюстрація до неможливості журналістам писати критичні матеріали у випадку можливого ухвалення в другому читанні сумновідомого закону про наклеп. До пікету долучилися й журналісти «УМ».

Мета зібрання — домогтися внесення до порядку денного Верховної Ради постанови про скасування рішення про прийняття в першому читанні законопроекту Віталія Журавського. Сам нардеп–«регіонал» заявив про «відкликання» закону, однак насправді такий поворот неможливий — якщо за закон уже голосували й він отримав більше 226 голосів, потрібно знову знайти більшість у сесійній залі, яка б переголосувала акт в інший бік.

Вервечка досить сумирних міліціонерів намагалася не допустити перегородження руху транспорту по вулиці Грушевського — мітинг все–таки не вміщувався на тротуарі.

Кожного депутата від Партії регіонів, що виходив із комітетського приміщення на вулицю Грушевського, зустрічали вигуками «Ганьба!», «Банду — геть!» та улюлюканням. У ці моменти хвилі з білого паперу в руках були особливо потужними. Найбільше перепало на горіхи Василю Кисельову.

Утім щодо ваги погоджувальної ради ВР у долі закону про наклеп у багатьох були великі сумніви. «Звичайно, потрібно на них тиснути, однак насправді все вирішується не тут. Вони (парламентська більшість) ще самі не знають, яке рішення буде ухвалено з цього приводу. Проголосують так, як Чечетову накажуть в адміністрації Президента», — ділиться припущеннями журналіст «Української правди» Сергій Лещенко.

Він — один із найактивніших учасників ініціативної групи, яка виступає проти ухвалення закону про криміналізацію наклепу. Адже якщо «партія яструбів» на Банковій знову переможе «партію голубів» — скажімо, як було з ухваленням закону про мови — це «означатиме різке погіршення стану свободи слова та прав журналістів».

«У разі невиконання вимог ми будемо змушені донести максимум інформації про таку позицію кожного з цих депутатів, які не підтримують відкликання законопроекту Журавського, до їхніх виборців та оголосити про журналістський страйк», — йдеться в заяві учасників пікету.

До журналістів долучилися деякі партійні активісти, зокрема від «Собору» та «УДАРу Кличка». Щоправда, прапороносці останнього нагадували проплачену масовку і стояли на мітингу не надто довго.

Картину оживляла майже справжня гільйотина «для свободи слова», принесена під двері комітетів. Поруч було причеплено плакат сатиричного змісту: «Все, що народ думає про владу, — наклеп».

Юрба час від часу скандувала: «Геть цензуру з України!» Один із дотепних ораторів повідомив у мегафон: «Банкова — проти цензури!», уточнивши, що йдеться про журналістку каналу ТВі Юлію Банкову.

Очевидно, що досить серйозний тиск вулиці (в даному випадку — «журналістської вулиці») таки змусив владу з цим рахуватися. Принаймні Голова ВР Володимир Литвин на брифінгу сказав: «Як тільки депутати зареєструються, я поставлю питання про скасування цього рішення», маючи на увазі вже сьогоднішнє засідання.

За словами спікера, на погоджувальній раді він «провів опитування шляхом записок» на предмет того, чи вистачить голосів для скасування цього рішення, і відповідь була ствердна. Сам Литвин вважає, що цей закон «узагалі ніколи не має бути прийнятий», «це принципове питання».

Журналісти домовилися і сьогодні прийти під ВР, щоб «простимулювати» депутатів до правильного волевиявлення. Виходить так, що Литвин має внести відповідну постанову з голосу. Якщо більшість відмовиться її підтримати і перше читання не буде перекреслене — у порядку денному орієнтовно на 16 жовтня стоїть розгляд закону Журавського в другому читанні.

Голова парламентського загону «регіоналів» Олександр Єфремов учора сказав: «Наша фракція буде визначатися, але, думаю, що, враховуючи думку Президента, ми підтримаємо зняття його (закону) з розгляду». Єфремов додав, що він особисто голосуватиме за посилення відповідальності за наклеп, якщо така ініціатива виникне в майбутньому, — аби криміналізація наклепу передбачалася лише в тому випадку, коли він «спричинив тяжкі наслідки». Наприклад, коли людина не витримала наклепу й померла. А «регіоналам» такі випадки нібито відомі — зокрема, коли кандидатового «батька, який воював у Червоній армії, було представлено поліцаєм».