За 112 років – уперше в Києві

      Найпочесніший трофей «найшвидшої у світі гри» почав свою історію з 1892 року, коли сер Фредерік Артур, лорд Стенлі, придбав у магазині за 50 доларів приз для нагородження кращої команди канадського хокею. З 1910 року цю функцію взяла на себе Національна хокейна ліга, а з 1926-го Кубок вручають лише клубам, що входять до її складу. Кубок Стенлі не може стати власністю якоїсь команди, а вручається на певний час переможцеві розіграшу.

      Зовнішній вигляд Кубка змінювався декілька разів. У 1939 році йому надали сигароподібну форму, яка зберігалася до 1948 року: тоді приз зробили з двох частин –основи-«діжки» і чаші лорда Стенлі, що до нього прикріплювалася. Сучасного вигляду Кубок набув 1958 року, коли знову став цілісним. Чаша, що вінчає нині Кубок Стенлі – точна копія купленої лордом Стенлі ще в позаминулому столітті. Оригінал,  який із часом став ламким, з 1969 року перебуває в Залі хокейної слави в Торонто.

      На Кубку Стенлі можна знайти прізвище кожного гравця, який коли-небудь ним володів. Спочатку хокеїсти самі видряпували свої імена за допомогою ножа чи цвяха. З часом до трофея було додано кілька кілець, аби там могли вміститися імена команд-переможниць і гравців. Пізніше прийняли рішення «нарощувати» Кубок додаванням спеціальних підставок, які час від часу змінюються, а старі віддають на зберігання до музею лорда Стенлі.