Коли оперативна група Бершадського райвідділу внутрішніх справ о третій годині ночі приїхала за тривожним викликом, очам міліціонерів відкрилась дещо незвична картина. На фасаді райцентрівського Будинку культури, зависнувши в повітрі на альпіністському спорядженні, на рівні вікон другого поверху орудували два верхолази. Вони вже перерізали за допомогою автогена металеві грати і намагалися спеціальними ножицями з довгими ручками перекусити з'єднувальні кільця, аби безперешкодно потрапити до магазину, розташованого в приміщенні навпроти.

9—11 липня 2004 року в Києві відбудеться Всеукраїнський молодіжний саміт ООН — 2004 «Цілі розвитку тисячоліття: розвиток когерентних партнерських відносин». Саміт збере більше 250 молодих людей — представників молодіжних організацій та самоврядування з усіх регіонів країни, які за кілька днів мають розробити конструктивні підходи для вирішення цілей тисячоліття. Останні, до речі, було затверджено 2000 року на Саміті тисячоліття главами країн-членів Об'єднаних Націй.

Відтепер на кобзі може заграти кожний, хто вміє грати на гітарі. Чернігівські майстри поєднали ці два інструменти в один. І вийшов гібрид кобзи та гітари. Корпус від стародавнього козацького інструменту, гриф та струни — від сучасної шестиструнної гітари європейського зразка. А все для того, щоб зробити національний інструмент популярним.

Іронія долі: літаками Ігоря Сікорського літають президенти Америки, його ім'я всесвітньо відоме, а на батьківщині, у Києві, навіть немає вулиці його імені. Ще будучи студентом КПІ, Ігор Сікорський побудував декілька гелікоптерів і літаків-біпланів. На жаль, два його гелікоптери, збудовані у 1910 і 1911 роках, так і не змогли піднятися у повітря через несприйняття тодішньою владою революційних ідей. Але авіаконструктор був упевнений, що майбутнє — за важкими швидкісними машинами. І робота принесла молодому інженерові заслужену славу. Його запрошують на посаду головного конструктора авіаційного відділу Російсько-Балтійського заводу. Саме тут розквітає інженерний талант Сікорського, під керівництвом якого було сконструйовано низку оригінальних літальних апаратів.

Якщо вам десять-дванадцять років і страшенно хочеться поїхати на Олімпійські ігри, то тут є два варіанти. Можна почекати, доки підростете і заробите самотужки на омріяну поїздку, а можете зробити ще простіше: виграти конкурс дитячого малюнка «Visa. Олімпійські фантазії» і отримати в нагороду незабутню подорож. Та ще й повезти з собою батьків! Саме в такий спосіб свого часу вже побували на Олімпійських іграх 133 дітей із 35 країн світу. Українці таку можливість цьогоріч отримали вперше.

Ще не так давно глухе карпатське село Поляниця, що належить до Яремчанської міськради, завдяки стрімкому впродовж кількох останніх років розвитку гірськолижного курорту «Буковель» стало відомим чи не на всю Україну населеним пунктом, куди потягнулися на відпочинок багаті співвітчизники. Деяким із них тутешні краєвиди так припали до душі, що захотілося у перспективний гірський грунт, здебільшого на мальовничих околицях села, пустити глибокий приватновласницький корінь. Однак ці бажання не завжди збігалися з обмеженими можливостями раніше розпайованої поляницької землі.

Цими днями в Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрилася нова виставка. Але цей факт, можливо, і не так би привернув увагу пересічних громадян, якби не одне «але»: більшість виставлених полотен презентують один із нових видів корейського образотворчого мистецтва, що називається «посокхва».

Черкаські даішники й досі дивуються випадку, який трапився на трасі неподалік міста Сміли, біля кільця, названого в народі «Журавель». Саме там, як повідомив «Україні молодій» В'ячеслав Харченко, працівник прес-служби Черкаського обласного управління ДАІ, водій «фури» з Полтавщини трохи пригальмував вантажівку, аби розібратися з дорожніми знаками.

Серійними крадіжками домашньої живності сьогодні вже нікого не здивуєш. Як і причетністю до цієї брудної справи неповнолітніх. Однак нещодавно патрульна група Полтавського райвідділу міліції затримала справжнього юного «унікума». Як з'ясувалося, шістнадцятирічний полтавець Сергій мав досить заможних батьків, персональний комп'ютер та інші атрибути сільського благополуччя. При цьому був більш ніж самостійним: ніде не працюючи і не навчаючись, наймав у обласному центрі квартиру і жив окремо від батьків.

Учора до столиці прибули директор «Євробачення-2005» Сванте Стокселіус та адміністративна рада конкурсу. Протягом тижня вони уважно розглядатимуть об'єкти, де український оргкомітет пропонує провести конкурс. Наступного року Києву доведеться прийняти більше мільйона гостей — співаків із командами, фанатів-шанувальників, журналістів та й просто «музичних туристів». А вже сьогодні слід панові Сванте показати, де всі ці «паломники» співатимуть, підтанцьовуватимуть і житимуть.