«Сварог» до подорожі готовий. (Фото Олексія ІВАНОВА.)
Науково-експерементальне судно, бойова лодія «Сварог», дітище чернігівських майстрів, що вже має на своєму рахунку унікальну експедицію Шовковим шляхом, знову вирушає у подорож. Тепер же маршрут українських відчайдухів у зв'язку з проголошенням Року Польщі в Україні пролягатиме через Білорусь до Польщі. «Ми стартуємо у Києві 10 липня і плануємо пройти славнозвісним історичним торговельним Бурштиновим шляхом, який поєднував Візантію, Київську Русь з Прибалтійськими країнами», — розповідає капітан «Сварога», директор міжгалузевої лабораторії історичних досліджень НАНУ Сергій Воронов. На відміну від попередніх морських експедицій (а було їх у послужному списку пана Сергія вже шість), цьогорічний похід пролягатиме через Київське водосховище, Прип'ять, Західний Буг. Відтак новітні козаки пройдуть практично всю південну частину Білорусі. Унікальним має бути перехід Дніпробузьким каналом, який наразі не працює. «Спеціально для нас його відкриють — майже за 100 останніх років ми будемо першими, хто пройде цим каналом», — каже пан Сергій.
А потім буде Брест і державне святкування річниці визволення Білорусії. Саме там на борт українського «Сварога» має піднятися Президент Білорусі Олександр Лукашенко. Далі наші звитяжці через Західний Буг підійдуть Вiслою до Варшави, де й буде велика церемонія протокольного фінішу. Тепер же українці кататимуть на «Сварозі» польського президента Александра Кваснєвського. Далі чекатимуть на мандрівників Гданськ і Балтійське море, де і завершиться маршрут. Там наші хлопці залишаться... без транспорту. Річ у тім, що полякам настільки сподобалася ідея історичного бойового судна, що вони вирішили терміново будувати щось схоже, але своє, польське. Відтак «Сварог» залишиться у Гданському морському музеї як експонат на цілий рік (а наші хлопці повернуться на Батьківщину потягом). Зате наступного року із Варшави до Києва (коли буде оголошено Рік України у Польщі) йтимуть два судна — польське, свіжозбудоване, та наш «Сварог». Тоді, щоправда, хлопці планують повертатися інших шляхом — Августовським каналом — через Литву, частково Росію, Білорусь та Польщу.
Без очевидних складнощів не обійтися й у цьогорічному поході. Лише Дніпробузький канал чого вартий. Доведеться добре пильнувати і на Західному Бузі — прикордонна річка, крім того, що мілка, повна технічних небезпечних моментів (наприклад, знищенi в роки війни мости). Але і це ще не все. Цього року випробувачі долі планують провести складний експеримент: перетягти судно сушею однієї річки в іншу. «Ми спробуємо витягти на берег корабель і в одному із місць, за допомогою тяглової сили, коней, приміром, протягти хоча б кілометр, як колись це робили наші славні предки і як це описано в багатьох літописах», — каже пан Сергій.
Цього року на «Сварозі» йтиме 15 членів екіпажу: беззмінні капітан, старпом, боцман, головний лікар, рульовий і матроси. Щоправда, назвати їх рядовими матросами якось язик не повертається: освічені й шановані люди, які «в миру» працюють страховими агентами, економістами, лікарями, водолазами, вчителями, сідають за весла і всі як один безвідмовно виконують накази капітана. І щасливі, неначе діти.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
