Коли у 2004 роцi Майдан вiдстоював своє право на чесний вибiр, вiн довiрив владу В. Ющенку i всiй демократичнiй коалiцiї. А що зробила ця коалiцiя? Пересварилася, «перегризлася», нiяк не могла подiлити мiж собою владу. І це стосувалося не тiльки Ющенка та Тимошенко, а й усiєї коалiцiї, бо фактично вона розкололася навпiл. Вийшло так, що коалiцiя разом зi своїми керiвниками не виправдала нашої довiри. Отже, в ситуацiї, що склалася, винна вся коалiцiя. Тому дуже здивувала стаття Дмитра Павличка «Пане Ющенко, не встрявайте у виборчу кампанiю!». Першим запитанням, яке постає пiсля ознайомлення з листом Д. Павличка до екс–Президента України, є: для чого автор його оприлюднив? Хотiв застерегти вiд подальших помилок? Тодi треба це робити закритим листом безпосередньо адресату. Чи, може, автор переслiдував якусь iншу, пiдступнiшу, мету? До вiдома автора: падiння довiри до коалiцiї та її керiвникiв пiдтвердили результати першого туру голосування у 2010 р. Аналiз результатiв навiть першого туру голосування свiдчить про програш Тимошенко, бо розрив на користь Януковича становив 10%, у Тiгiпка було 13%, у Яценюка — 8%, у Ющенка — 5%. Додавши результати Януковича й Тiгiпка, бачимо, що вони не на користь Тимошенко. Тому фраза «треба було голосувати за Юлiю Тимошенко» (аби не прийшов до влади Янукович) є безпiдставною. І чому ми мали голосувати за Тимошенко, коли вважали її такою ж винною в тому, що сталося? Бо вона не є такою «бiлою та пухнастою», якою її хочуть нам представити (варто хоча б прочитати книжку Д. Чобота «Макуха»). За свої дiї всi повиннi нести вiдповiдальнiсть.
І дарма Павличко закликає Вiктора Ющенка не брати участi у цьогорiчних парламентських виборах, щоб не понизити рейтинг опозицiї. Чому ж немає такого закиду до О. Тягнибока, В. Кличка, Н. Королевської, братiв Капранових? Що, тiльки Ющенко заважає опозицiї? Вiн має своїх прихильникiв, якi не пiдуть голосувати за Тимошенко, Турчинова, Яценюка чи ще когось, кого не вважають своїм кандидатом (бо голосування у ВР Закону «Про мови» не дає пiдстав для особливої довiри БЮТу). А результати голосування за В. Ющенка дадуть йому можливiсть визначити своє мiсце в полiтицi. Це його законне право.
З аналогiчним закликом «не брати участь у парламентських виборах у жовтнi цього року» можна звернутися до багатьох кандидатiв, членiв колишньої коалiцiї «Народний вибiр» (у тому числi й до самого Павличка), бо всi вони несуть вiдповiдальнiсть за дiї влади у 2005—2010 роках, адже також уособлювали цю владу. А скiльки серед них виявилося «тушок»? Бо вся проблема в тому, що всi цi коалiцiї утворювалися й утворюються не на iдеологiчнiй, а на фiнансовiй основi. Хто може нам заперечити? Чи потрiбнi конкретнi факти?
І ще одне — читаючи того пiдступного листа, звертаєш увагу на принизливi епiтети для однiєї особи i незаслужено похвальнi — для другої. Якщо переглянути заслуги перед Україною В. Ющенка i Ю. Тимошенко, то цi епiтети треба помiняти мiсцями. Про заслуги В. Ющенка перед Україною згадано лише дуже поверхово (вiдбудова Батурина, Музей Голодомору в Києвi, героїчна поведiнка в Тбiлiсi пiд час нападу Росiї на Грузiю).
Отож iз цього примiтивного агiтацiйного листа виглядають не тiльки вуха автора–перебiжчика, а й уся його «тушка», саме «тушка», бо скiльки ж разiв за своє життя вiн перелицьовувався, плазував перед владою...
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
