Мирослав Слабошпицький знiмав свою короткометражку у Чорнобильськiй зонi. Фото з сайту tochka.ne.
До списку призерів «Кіношоку» — фестивалю країн СНД та Балтії, що днями завершився у Анапі, — потрапила і Україна. Стрічка Мирослава Слабошпицького «Ядерні відходи» отримала головну нагороду в конкурсі короткометражок, що мав назву «Межі шоку». Загалом у конкурсі «короткого метра» змагались 22 картини з Росії, України, Латвії, Естонії, Литви, Киргизії, Грузії, Казахстану, Великобританії та Китаю.
Сам режисер хоч і не був на кінофорумі через роботу над новим фільмом і нагороду отримав від представника «Артхаус Трафік», перемогу назвав приємною несподіванкою. «Незважаючи на певні успіхи моїх попередніх фільмів, які показували не лише на Берлінале (що вже є великим успіхом), а й на інших західноєвропейських кінофорумах, на «Кіношок» ми ще ніколи не потрапляли, тому це, безумовно, неочікуваний успіх», — поділився він з кореспондентом «УМ». Слід сказати, що «Кіношок» входить до трійки найпрестижніших кінофорумів Росії, серед яких також «Кінотавр» та Московський міжнародний кінофестиваль.
«Ядерні відходи» — це камерна історія чоловіка та жінки, які живуть у зоні відчуження. Фільм знятий у чорнобильській зоні, конкретно — у місті–привиді Прип’ять. Він є частиною українського кіноальманаху «Україно, гудбай». Історія про життя в умовах «постчорнобиля» вже встигла завоювати нагороду на кінофестивалі в Локарно — Мирослав Слабошпицький привіз в Україну «Срібного Лева», другу премію цього кінофоруму.
Голова журі «Кіношоку», московський кінокритик Зара Абдуллаєва, фільм Слабошпицького назвала «мінімалістською, холодною, але красивою картиною, страшною, але з людським обличчям».
Наразі «Ядерні відходи» приїхали до Санкт–Петербурга. Там короткометражка бере участь у міжнародному кінофестивалі «Послання до людини». 24 вересня стрічку показали в основному конкурсі. Чи підкорила чорнобильська історія петербурзьке журі, буде відомо 29 вересня. Сам режисер великих сподівань не має, жартує, що один фільм не може перемагати на всіх фестивалях. Натомість Мирослав розповів про те, як відбувалася прем’єра: «Я був в Україні, але вже через годину після показу стрічки в Пітері почали телефонувати друзі з Росії, вітати і розповідати про показ, було дуже приємно».
У подальших планах — участь у Міжнародному московському кінофестивалі «2 в 1», проте найбільше режисер чекає вітчизняної фестивальної прем’єри: «Наразі головний план — це «Молодість». Хочу нарешті показати фільм у Києві».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
