Адмінресурс у День села із тричі передарованим автобусом

«...Знайомі розказують: у селах району ходять від хати до хати й спонукають людей ставити підпис на якомусь аркуші. Кажуть, підпишіться, що ви за те, аби депутатом став отакий–то і провів газ до села, — розповідає телефоном із Путивля Антон Васильович, тамтешній активіст. — А людям що? Вони ж за газ готові підписатися!»

Лазівок для порушень виборчого законодавства придумано немало. Не сказати, що на нинішніх виборах є якісь особливі «ноу–хау», втім певне оновлення спостерігається. Що ж до підписів, які збирають на Путивльщині, то біда навіть не в тім, що хтось віддає голос «за газ» на невідомому аркуші. Проблема в тому, що при ­цьому фіксують персональні дані людей, які можуть бути використані при фальсифікації виборчих документів.

І подібні повідомлення від громадських активістів останнім часом почастішали.

Тому дам, тому — не дам

«Під час урочистостей iз нагоди Дня села Байрак у місцевому будинку культури голова Липоводолинської райдержадміністрації Іван Мануша категорично заборонив надати слово Володимиру Шульзі — кандидату в народні депутати від ВО «Батьківщина», депутату обласної ради. Натомість виступили депутат обласної ради від Партії регіонів та довірена особа провладного кандидата. Останній на сцені передав сільському голові Байрака конверт із грошима від кандидата Олександра Саєнка, «регіонала», нібито для потреб бібліотеки і школи. Голова РДА не дозволив виступ опозиційного кандидата і погрожував «відбити йому голову», — повідомляє прес–служба партії.

Наступного дня: «Голова Буринської РДА Олександр Товстуха в робочий час, о 16–й годині, разом із кандидатом в народні депутати від Партії регіонів Олександром Саєнком (округ №161) вів агітацію в актовому залі державного підприємства «Буринський елеватор». Активісти зафіксували порушення на відеокамеру та передали відео громадському руху «Чесно».   

Кандидат–мажоритарник від партії «УДАР», юрист Олександр Сугоняко вважає адмінресурс тотальним порушенням на цих виборах. З–поміж іншого, він виділяє як тенденцію місцеві свята, що повсюдно організовуються партією влади. «Свята мікрорайонів, вулиць!.. Ще трохи — і, мабуть, почали б проводити свята будинків і квартир. За які кошти? — запитує Сугоняко. І сам дає відповідь: — Їхали нещодавно дорогою Київ—Харків, зробленою до Євро. Здається, така ж траса! Але розігнатися не можна, якість покриття не дозволяє. Це ж скільки вкрадено лише там?..»

Благодійники — мов гриби

Цьогорічна осінь щедра на благодійників, чиї фонди, мов за командою, повитикалися перед виборами. Там відкрили дитячий майданчик, там комусь надали допомогу, там — продукти роздали... Спосіб участі у виборах, знову ж, не новий. Але якщо раніше в такому контексті було не зовсім зручно рекламувати за конкретного кандидата — явна ж виборча агітація з підкупом, то нині за благодійний фонд — чому б ні? І чиновники охоче приєднують до підкупу виборців адмінресурс. Виступають, скажімо, у Білопіллі, на якомусь черговому відкритті і нахваляють добру людину, яка створила благодійний фонд і так щиро допомагає місту або району.

Яка природа таких подарунків і чи з власної кишені кандидата вони придбані, пропонує замислитися виборцям кандидат від Об’єднаної опозиції в Глухові «свободівець» Артем Семеніхін. «Недавно у Кролевці коштом місцевого бюджету спорудили дитячий майданчик, — розповідає він. — Відкрити запросили кандидата Андрія Деркача. Мало того, що він від свого імені «дарував» те, на що не потратився, — його помічники пішли по підприємцях, зібрали солодощі — на захід для діток. А роздавав їх Деркач. Або шкільні автобуси, які тричі передаровують. З Києва такий автобус, куплений за бюджетні кошти, їде як подарунок у область. Область розподіляє його в район. Із райцентру він їде в село, а попереду машина з дарувальником — Андрушою, як його люди там називають, і всі мають бути йому вдячні. Запитати: за що?»

У порівняння з такою благодійністю за чужий кошт навіть благородною виглядає інша ініціатива сумських «регіоналів». Вони створили в обласному центрі свою комунальну службу і виконують замовлення городян, поліпшуючи благоустрій міста. Чому саме перед виборами? Ну, може, випадковий збіг... Та коли керівник міського осередку ПР Олексій Мовчан, коментуючи по телевізору цю добру справу, починає критикувати міську комунальну службу на противагу службі партійній, лишається тільки дивуватися. Бо ж Мовчан — секретар Сумської міської ради, людина, безпосередньо причетна до рішень. Кого критикує?..

Змішування чиновницьких посад із партійними зараз стало повсюдним. Часом шкодуєш, що для чиновників, як для військових чи міліціонерів, не запровадили правило: поки на службі — склади партійні повноваження. Аби хоч самому в них не плутатися.

Голова комісії — всьому голова

Хоча адмінресурсом масово послуговуються провладні сили, минулого тижня було оголошено прохання порушити кримінальну справу не проти них, а проти сумського опозиційного кандидата. Голова ОВК Ольга Одинцова, представник Партії регіонів, вважає, що Олег Медуниця вчинив злочин. Бо він, висунутий Об’єднаною опозицією, розповсюджував свої листівки із символікою... ВО «Батьківщина», що використовується цією ж опозицією. А як інакше, запитаєте ви? Від кого висувається, ту символіку й використовує. Та ж ні, переконана Одинцова. Адже агітпродукція була надрукована за рахунок коштів виборчого фонду самого Медуниці, а мала б бути оплачена із фонду «Батьківщини».

«Підстава для порушення кримінальної справи смішна, — коментує голова Сумського міського відділення Комітету виборців України Олексій Захарченко. — Основним моментом даного конфлікту є інше. Окружна комісія не приймала рішення про таке подання, бо не засідала з цього приводу. Прохання про порушення кримінальної справи підписане самою головою. А жодних юридичних підстав для цього вона не мала. За законом, комісія є колегіальним органом, і будь–яке рішення повинна ухвалювати тільки колегіально. Отже, є пряме порушення закону з боку голови ОВК».

Утім Сумський окружний адміністративний суд, до якого звернувся Олег Медуниця, аби визнати протиправними дії голови окружкому №157, порушення закону не побачив і заяву Медуниці відхилив. Ольга Одинцова аргументувала: мовляв, до неї надійшла заява іншого кандидата, на яку слід було реагувати негайно. І суд зрозумів жінку. Хоча напередодні сама окружна комісія визнала рішення щодо кандидата Медуниці незаконним.

І ще цікаво. Заявник, який спричинив скандал, Олександр Перчаков — недавній активіст «Фронту змін». Тієї партії, що входить до Об’єднаної опозиції. Перчакова нещодавно виключили з її лав, бо він самовисунувся. І яка ж принциповість щодо вчорашніх соратників–опозиціонерів!..