А, Бе, Ве, Ге, Дейч

Кажуть, що все нове — це добре забуте старе. Певно, цим керувались «креативні» піарники старійшини партійного осередку «регіоналів» у Криму, колишнього тутешнього спікера, а нині — кандидата в депутати від провладної партії по мажоритарному округу №8 Бориса Дейча. Адже замість «дідуся Леніна» і його крилатих речівок на кшталт «учитись, учитись і ще раз учитись» у підручнику доби раннього і пізнього соціалізму розмістили анфас саме пана Дейча.

Відкривається «Буквар» персональним зверненням господаря курортного Судака до першачків, а на останній сторінці розміщено повчальну цитату з такого собі «Листа синам». Цей персональний подарунок від заможного слуги народу, до слова, за рекомендацією Міністерства освіти і науки, молоді і спорту, отримали загальноосвітні середні заклади з російською мовою навчання якраз в межах ви­борчого округу Дейча — Судака, Білогірська, Совєтського і Нижнєгірського районів. А надрукували підручник «із доповненнями», за розміщеним на сторінці Facebook повідомленням Громадянської мережі ОПОРА, в київському видавництві «Грамота». Як не крути, адресна депутатська доброчинність у розпал передвиборчої кампанії має всі ознаки чинного виборчого законодавства.

Проте ще далі пішли на протоптаній клишоногими пропагандистами «педагогічній» ниві в державній телерадіокомпанії «Крим», в ефірі якої прокрутили агітролик провладної партії про... недоцільність використання української мови взагалі, принаймні у дошкільних дитячих закладах. Миловида блондинка, занепокоєна тим, що її синочок змушений відвідувати україномовний дитсадочок , розмірковує: «Мій синочок половину слів говорить українською, половину — російською. Взагалі не зрозуміло, якою мовою після цього вчитися — вдома ж усе російською. Так він грамотним ніколи не стане. Чому я не можу водити сина в російський садочок? Я маю право говорити рідною мовою». А далі голос за кадром переможно констатує: «Ми відстояли право говорити рідною мовою!».

Щоправда, невідомо, чиї мізки має цілеспрямовано промивати цей дешевий «заказник». Геть не нормального, не адекватного кримчанина чи сімферопольця. Хоча б тому, що, приміром, у тій же кримській столиці ви і вдень з вогнем не знайдете повноцінного дитсадка. Адже з 65 дошкільних закладів 350–тисячного Сімферополя тільки в семи функціонують одинадцять груп з українською мовою виховання, що становить лише 2 відсотки від загальної кількості. І це при тому, що приблизно кожен десятий мешканець міста вважає рідною мовою українську.