Рапунцель, не розплескай каву!

25.09.2012

Із 8 по 15 жовтня Нобелівський комітет оголошуватиме цьогорічних лауреатів найпрестижнішої у світі премії. А минулого тижня в Гарварді традиційно вручали «антинобелів» — засновану 1991 року гумористичним журналом Annals of Improbable Research («Аннали неймовірних досліджень») премію за сумнівні досягнення в науці, яку в нас іменують Шнобелівською. Англійською її назва звучить образливіше: The Ig Nobel Prize, що нагадує не лише про Нобелівську премію, а й про англійське слово «ignoble» — «низький», «ганебний». Попри це, чимало науковців, які наділені почуттям гумору (або й просто мріють прославитися в будь–який спосіб), щиро радіють, отримавши цю відзнаку. Більше того, серед «шнобелівських» лауреатів трапляються як майбутні, так і вже чинні володарі «справжньої», Нобелівської премії. Недарма ж в анотації до «антинобелів» сказано, що вручають їх за «дослідження, які спершу викликають сміх, але потім змушують замислитися».

Цього року Антинобелівських премій вручено десять. Зокрема, в галузі фізики нагороду отримала команда американських і британських науковців, що створила теорію зачіски «кінський хвіст» і вивела формулу форми «хвостика» залежно від дії сили тяжіння, еластичності волосся та внутрішньої кривизни. Один із головних числових параметрів своєї теорії вчені назвали «числом Рапунцель» — на честь казкової героїні з довгим і міцним волоссям. Як зазначив в інтерв’ю Бі–Бі–Сі один із авторів дослідження Патрік Уоррен, він дуже радий отримати цю нагороду: «Моя сфера діяльності — статична фізика. Про цю науку мало хто чув, тому я щасливий, що нам вдалося привернути увагу публіки». За словами Уоррена, «теорія кінського хвоста» знайде застосування як у промисловості й електротехніці, де використовують пучки еластичних нитей, так і в комп’ютерній анімації — допоможе більш реалістично зображувати волосся мультиплікаційних персонажів.

Серед інших «шнобелівських» досягнень — дослідження групи вчених, які з’ясували, чому кава з чашки розплескується при ходьбі, та чотирьох американських нейробіологів, котрим за допомогою складного обладнання вдалося зафіксувати діяльність головного мозку в мертвого атлантичного лосося.

У галузі психології тріумфували голландці з роботою «Чому Ейфелева вежа здається меншою, якщо, дивлячись на неї, схилити голову вліво». Медичний «антинобель» дістався авторам дослідження про мінімізацію ймовірності вибуху пацієнтів під час колоноскопії. Ще одне досягнення — висновок групи зоологів про те, що шимпанзе здатні впізнавати одне одного по... дупах.

Неабияку користь може принести винахід японських лауреатів Антинобелівської премії — вони розробили прилад SpeechJamme, завдяки якому людина чує те, що каже, з певним запізненням. Це допоможе, зокрема, в лікуванні тих, хто страждає на заїкання.

«Шнобелівку» з літератури отримала Рахункова палата США — за публікацію звіту про звітні звіти, в якому пояснюється, як готувати звіти про звітні звіти. А Антинобелівську премію миру присуджено російському інженеру підприємства SKN зі Сніжинська Челябінської області Ігорю Петрову. Він розробив метод перетворення вибухових речовин у наноалмази. «Дами, якщо вам потрібні алмази, зустрінемося після церемонії. Але не забудьте прихопити власну вибухівку!» — пожартував Петров, отримуючи нагороду. До миру його винахід має безпосередній стосунок, адже на алмази компанія переробляє старі радянські боєприпаси.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>