Рапунцель, не розплескай каву!

Із 8 по 15 жовтня Нобелівський комітет оголошуватиме цьогорічних лауреатів найпрестижнішої у світі премії. А минулого тижня в Гарварді традиційно вручали «антинобелів» — засновану 1991 року гумористичним журналом Annals of Improbable Research («Аннали неймовірних досліджень») премію за сумнівні досягнення в науці, яку в нас іменують Шнобелівською. Англійською її назва звучить образливіше: The Ig Nobel Prize, що нагадує не лише про Нобелівську премію, а й про англійське слово «ignoble» — «низький», «ганебний». Попри це, чимало науковців, які наділені почуттям гумору (або й просто мріють прославитися в будь–який спосіб), щиро радіють, отримавши цю відзнаку. Більше того, серед «шнобелівських» лауреатів трапляються як майбутні, так і вже чинні володарі «справжньої», Нобелівської премії. Недарма ж в анотації до «антинобелів» сказано, що вручають їх за «дослідження, які спершу викликають сміх, але потім змушують замислитися».

Цього року Антинобелівських премій вручено десять. Зокрема, в галузі фізики нагороду отримала команда американських і британських науковців, що створила теорію зачіски «кінський хвіст» і вивела формулу форми «хвостика» залежно від дії сили тяжіння, еластичності волосся та внутрішньої кривизни. Один із головних числових параметрів своєї теорії вчені назвали «числом Рапунцель» — на честь казкової героїні з довгим і міцним волоссям. Як зазначив в інтерв’ю Бі–Бі–Сі один із авторів дослідження Патрік Уоррен, він дуже радий отримати цю нагороду: «Моя сфера діяльності — статична фізика. Про цю науку мало хто чув, тому я щасливий, що нам вдалося привернути увагу публіки». За словами Уоррена, «теорія кінського хвоста» знайде застосування як у промисловості й електротехніці, де використовують пучки еластичних нитей, так і в комп’ютерній анімації — допоможе більш реалістично зображувати волосся мультиплікаційних персонажів.

Серед інших «шнобелівських» досягнень — дослідження групи вчених, які з’ясували, чому кава з чашки розплескується при ходьбі, та чотирьох американських нейробіологів, котрим за допомогою складного обладнання вдалося зафіксувати діяльність головного мозку в мертвого атлантичного лосося.

У галузі психології тріумфували голландці з роботою «Чому Ейфелева вежа здається меншою, якщо, дивлячись на неї, схилити голову вліво». Медичний «антинобель» дістався авторам дослідження про мінімізацію ймовірності вибуху пацієнтів під час колоноскопії. Ще одне досягнення — висновок групи зоологів про те, що шимпанзе здатні впізнавати одне одного по... дупах.

Неабияку користь може принести винахід японських лауреатів Антинобелівської премії — вони розробили прилад SpeechJamme, завдяки якому людина чує те, що каже, з певним запізненням. Це допоможе, зокрема, в лікуванні тих, хто страждає на заїкання.

«Шнобелівку» з літератури отримала Рахункова палата США — за публікацію звіту про звітні звіти, в якому пояснюється, як готувати звіти про звітні звіти. А Антинобелівську премію миру присуджено російському інженеру підприємства SKN зі Сніжинська Челябінської області Ігорю Петрову. Він розробив метод перетворення вибухових речовин у наноалмази. «Дами, якщо вам потрібні алмази, зустрінемося після церемонії. Але не забудьте прихопити власну вибухівку!» — пожартував Петров, отримуючи нагороду. До миру його винахід має безпосередній стосунок, адже на алмази компанія переробляє старі радянські боєприпаси.