Упродовж ось уже багатьох років, за будь–якої влади і погоди, працівники Гідрологічної станції «Київ» виконують свою звичну роботу — поміряй, перевір та передай інформацію! І так двічі на день — о 8–й ранку та о 20–й вечора. Що цікаво, станція не припиняла своєї роботи навіть у роки Першої світової, Громадянської, Другої світової воєн, завдяки чому гідрометеорологічні спостереження не були перервані.
Минулої п’ятниці до Гідропарку, де розташована Гідрологічна станція «Київ», завітало чимало гостей з України та закордону. Адже станція святкувала своє сторіччя. На сьогодні до переліку обов’язків ювілярки входить вивчення гідрометеорологічного режиму водних об’єктів у басейні Верхнього і Середнього Дніпра; обробка і систематизація аналізу результатів спостережень; відбір проб поверхневих вод; систематичні спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря. Збір та збереження інформації, що виконує станція, дуже важливі, вони допомагають передбачити і попередити чимало катаклізмів. Зараз за штатним розписом є 52 співробітники, враховуючи 29 спостерігачів озерних та річних постів. Колектив станції працює стабільно, деякі фахівці працюють уже десятки років — Г. В. Недогібченко, І. С. Серебрякова, Г. Б. Король. А спостерігачі багатьох водомірних постів, підтримуючи сімейні династії, працюють близько 50 років. Почесними працівниками гідрометслужби України є начальник Гідрологічної станції «Київ» О. В. Серебряков та спостережник озерного поста — фронтовик Р.М. Новожилов.
«Наприклад, результати спостережень станції під час катастрофічної повені на Дніпрі в 1931 році, які зберігаються в архіві гідрометслужби, дуже згодилися під час проектних розрахунків при будівництві Дніпровського каскаду ГЕС. Та й зараз до гідрологів часто звертаються по допомогу, скажімо, будівельники, прокладаючи дороги, канали чи споруджуючи мости», — каже Олександр Косовець, директор Центральної геофізичної обсерваторії МНС України, якій підпорядковується ювілярка.
Гості прибули на свято не з порожніми руками, а, як пожартував пан Косовець, надарували станції, наче на весілля. Тепер у гідрологів є сучасні комп’ютери, принтери та інше обладнання, яке полегшить їхню роботу. За словами директора Олега Серебрякова, розвиток станції призупинився 25 років тому. «Держава виділяє кошти тільки на обладнання вітчизняних виробників, яке, на жаль, не дуже вирізняється якістю, а на закордонне — не вистачає фінансування, — зауважує Олег Васильович. — Хоча у 1985 році саме наша, київська, станція була визнана кращою в системі Держкомгідромету СРСР. До речі, філія нашої станції є навіть у Антарктиді!» Тепер же тут думають про відкриття водомірного поста в Атлантичному океані, біля берегів Нової Гвінеї, — станція «Київ» отримала телеграму з відповідним проханням від своїх співробітників, що працюють у Африці. Спостереження за рівнем світового океану дасть можливість нашій країні бути в курсі будь–яких метеорологічних змін на планеті.
Можливо, після ювілею держава стане щедрішою й уважнішою до проблем гідрологів та укомплектування гідрологічних постів. А поки що гідрологи самі зробили собі подарунок — з нагоди сторіччя підготували експозицію історичного становлення та музейний куточок гідрологічних приладів і пристроїв.
Щоранку кияни чують, що рівень Канiвського водосховища біля Києва становить 450 см, температура 22°С, радіаційний фон 10 м/р. Це і багато іншого і є результатом роботи станції.