«Фанерний» смак Парижа

Після кількох років «прісного» футболу позавчора ввечері вболівальники «Динамо» облизувалися в передчутті «делікатесу» — уперше з 2009 року кияни грали матч групового етапу Ліги чемпіонів. Та вже з першими «шматками» стало зрозуміло, що страва неякісна — чи то напівсира, чи недосолена. Уже на 33–й хвилині, коли динамівці «горіли» «ПСЖ» з рахунком 0:3, у більшості столичних фанів, напевно, з’явилася відраза від такої «вечері». До кінця поєдинку загасити пожежу «печії» «біло–синім» так і не вдалося. Певний позитив можна знайти хіба що в нічийному другому таймі. Втім, парижани тоді вже наситилися й дозволили собі розслабитися за десертом — 3:1.

Переформатоване та підсилене в міжсезоння «Динамо» знову не показало гри — ні командної, ні будь–якої іншої, про яку можна було б говорити, що вона є. Тактичні рішення Юрія Сьоміна, його вибір на користь дій з акцентом на короткий пас і центр, а не на фланги, знову виявилися провальними. При тому, що цього разу «Динамо» почало не з одним форвардом, а з двома, — Ідейє й Раффаелем, обидва лишалися фактично безробітними.

Одним словом — провал. Але, за словами президента клубу Ігоря Суркіса, про катастрофу говорити рано, як і відмовлятися од «шеф–кухаря» Сьоміна. «З турнірної точки зору нічого страшного не трапилося. Попереду ще п’ять матчів... Але з такою грою в лізі нічого не доб’єшся», — відреагував на паризьке фіаско власник «біло–синіх».

Можливо, «курчат табака» варто порахувати наприкінці групового турніру. Однак беззубість та неконкурентоздатність нового «Динамо» в матчах із сильними опонентами (як–то «Шахтар», «ПСЖ») — уже очевидна. Перемагати в наступному поєдинку (3 жовтня вдома) одноклубників із Загреба кияни зобов’язані, а от як протистояти «Порту» — велике питання.

Якщо говорити про «Парі Сен–Жермен», то під патронатом катарських шейхів за два останні роки паризька команда з «попелюшки» перетворилася на справжню «принцесу». І хоча зірковий колектив Карло Анчелотті ще не може похвалитися гучними перемогами, однак, думається, це лише справа часу. Адже з такими виконавцями, як Златан Ібрагімович, Хав’єр Пасторе, Тьяго Сильва та ін., успіхи обов’язкового прийдуть.

Відпрацьовувати вкладені в них гроші новоспечені парижани почали одразу після стартового свистка голландця Бйорна Кейперса, який, нагадаємо, обслуговував поєдинок України та Франції на Євро–2012. Як і той матч збірних у Донецьку, позавчорашнє клубне протистояння ознаменувалося активністю Джеремі Менеза. У червні французький півзахисник забив, а цього разу більше працював на партнерів. Власне, за фол Тараса Михалика на Менезі «Динамо» отримало у свої ворота пенальті, яке чітко реалізував Ібрагімович. До слова, шведський гренадер, відкривши рахунок, став першим футболістом, який відзначався в Лізі чемпіонів, граючи за шість (!) різних клубів.

Спантеличені швидким голом, динамівці пропустили ще двічі (бразильський захисник Тьяго Сильва забив у першому ж своєму матчі за «ПСЖ») і, за словами Сьоміна, припинили боротьбу. «Ми програли все з 20–ї по 30–ту хвилину», — резюмував російський наставник.

Капітан Михалик, втрачаючи позицію, по суті, «привіз» два з трьох м’ячів у свої ворота. У схожому ключі діяв і Данило Сильва, чиї провали на правому фланзі перетворили зону його відповідальності на прохідний двір. У другому таймі не виручив Максим Коваль, якому Сьомін віддав перевагу перед Олександром Шовковським. Але тренер закликав не шукати окремих винуватців поразки, адже помилок наробили всі. По суті, грала одна команда, яку «Шпалич» назвав безперечним фаворитом квартету. Зауважмо, це при тому, що після жеребкування динамівці сприймали свою групу як досить просту — на відміну від «шахтарської».