Руслана: Я повернуся до Львова зі своїм масовим шоу

«Майданс –3» як продовження власного проекту масових танців

— Руслано, чим для вас особисто стали «Голос країни» та «Майданс»? 

— «Голос країни» був для мене цікавим досвідом. Учасники проекту часто були вже цілком сформованими виконавцями, які не потребували порад, а лише можливостей, що дозволили б донести їхнiй талант до потенційних слухачів. Із «Майдансом» зовсім інша ситуація. Напередодні я провела великий Всеукраїнський тур у рамках чемпіонату Євро–2012, під час якого презентувала нове масове шоу. У шоу брали участь діти та молодь, у тому числі й «майдансери» з перших двох сезонів. Ми збирали на центральних площах міст від 500 до 2500 тисяч молодих людей, якій синхронно повторювали рухи, співали і танцювали. Таким чином я розпочала свій власний проект масових танців. Зняла три колоритних кліпи з масовкою. Саме тому, коли я отримала пропозицію від «Майдансу» про участь у проекті, я зрозуміла, що це саме те, що зараз мені потрібно!

— Для вас має значення, в не апробованому шоу ви постійно задіяні чи вже в якомусь енному сезоні проекту?

— Я брала участь у перших сезонах «Майдансу», коли виступала зі своєю власною постановкою на підтримку Львова. Що стосується участі у новому проекті, який ще не пройшов оцінку українського глядача, я уже погоджувалася на такий — «Голос країни» — і погодилася б ще, якби це були прийнятні для мене як співачки формат та ідея.

— Чи зважали при укладенні контрактів iз телеканалами на те, хто працюватиме поряд iз зірковими тренерами чи членами журі?

— Мені було просто цікаво дізнатися, з ким разом працюватимемо. Я дуже відкрита у спілкуванні та спільній діяльності.

— До речі, на вітчизняному телебаченні є програми, які вам цікаві?

— На жаль, у мене немає часу для перегляду українських програм. Думаю, що я навряд чи можу об’єктивно оцінити той чи інший телевізійний проект з огляду на те, що я ставлюся до цього як до роботи, а не як до розважального продукту. Якщо я маю вільний час, мені цікаво приділити його родині, провести кілька годин у спортивному залі або приготувати здоровий обід.  

Шоу–бізнес і телебачення — це не всі сфери мистецтва  

— Досить багато людей у проекті «Майданс» шукають політичні підтексти. Дехто навіть у рекламі третього сезону на колонах метро вбачає пародію на написи людей, які були учасниками Помаранчевого Майдану у 2004 році. Як ви ставитесь до таких закидів на адресу танцювального шоу? 

— Хіба що локація одна — Майдан. Більше нічого спільного я не бачу. «Майданс» — танцювальне шоу, гра, змагання, яке об’єднує дітей та молодь, виховує культуру не лише танцю, а й масовості та досягнення спільної мети. При бажанні можна провести паралелі між будь–чим. Але це нездорові прояви свідомості. «Майданс» — дуже позитивний проект, і я б дуже хотіла, щоб він таким і залишився.

— Команда Львова, наставником якої ви були, залишила проект не для того, щоб в ефірі рейтингового каналу видати месидж: Захід слабкий?

— Захід артовий! Мистецький! Вони — неформат, але завжди оригінальні. Звичайно, мені шкода, що команда мого рідного міста залишила проект, але це гра. Я обов’язково повернуся до Львова зі своїм масовим шоу, і ми ще станцюємо разом.

— Що для вас особисто є свідченням того, що перемога чи поразка тієї чи іншої команди у телепроекті, — не чітко виписаний попередньо заготовлений сценарій? Перед кожним ефіром вам дають орієнтовний текст ваших промов і реплік?

— Репліки та промови є живими. Сценаристи не складають для членів журі тексти. Це абсолютно живе спілкування та емоції, які народжуються у процесі гри.

— Як ви думаєте, чому «Інтер»  у третьому сезоні «Майдансу» зібрав суддями–наставниками людей, які працювали до цього в ефірі інших каналів: ви до цього були в ефірі «1+1», Дмитро Коляденко — Нового каналу, Олексій Литвинов — iз СТБ?

— Це питання до продюсерів «Майдансу», які керують механізмом проекту.

— Телевізійники часто нарікають на те, що в Україні мало зірок, яких можна запрошувати на ефіри. Ви з цим пого­джуєтеся?

— Мало чи багато зірок в Україні — це поняття відносне. Шоу–бізнес і телебачення не охоплює усі сфери мистецтва. Моя велика порада: ніколи не обмежуватись шоу–бізнесом. Є джазові виконавці, є народні колективи, є композитори та музиканти, письменники та художники, яких не показують по телевізору, але від того вони не стають не майстрами своєї справи. Треба глибше занурюватись у ту сферу, яка цікава. На поверхні не видно глибини.